FICON

Вузол (Node) — кінцева точка містить інформацію. Це може бути комп'ютер (хост), контролер або периферійний пристрій. У кожного вузла є унікальний 64-бітний ідентифікатор.

Кожен вузол зобов'язаний мати хоча б один порт для з'єднання вузла з оптичним інтерфейсом. Далі будемо іменувати його N_Port (від Node Port). N_Port має унікальний 64-бітний ідентифікатор, заданий на час його роботи. N_Port потрібен для того щоб асоціювати точку доступу з ресурсами сайту.

Існують також порти наступних типів:

• E_Port (expansion port) — необхідний для з'єднання мережевих комутаторів.
• F_Port (fabric port) — необхідний для безпосереднього з'єднання порту вузла з комутатором.
• FL_Port (fabric loop port) — необхідний для кільцевого з'єднання порту вузла з комутатором.
• G_Port
• L_Port
• NL_Port

У топології FICON розрізняються такі типи комутаторів:

• Вхідний комутатор, безпосередньо зв'язує FICON канал з цільовим контролером чи іншим комутатором.
• Каскадний комутатор, який з'єднує контролер з вхідним комутатором.

Вхідний і каскадний комутатори з'єднуються міжкомутаторною лінією (Inter-Switch Link або ISL). Кожен комутатор має порти, адресовані 1-байтною адресою.

Кілька з'єднаних комутаторів утворюють комутовану матрицю (Switched Fabric), до якої подключаются порти вузлів (N_Port)

Порти вузлів і комутаторів з'єднуються між собою через лінію FC (Fibre Channel Link). Лінія FC — це оптичний кабель, що має дві жили: одну для передачі сигналу і одну для прийому. Лінія FC може з'єднувати:

• Вузол + Вузол (N_Port + N_Port)
• Вузол + Комутатор (N_Port + F_Port)
• (Кільцеве з'єднання) Вузол + Комутатор (NL_Port + FL_Port)
• Комутатор + Комутатор (E_Port + E_Port)

Для початку виконання операції введення-виведення з заданим пристроєм (представленого спеціальним контрольним блоком UCB, англ. Unit Control Block), програма ініціює запит вводу-виводу, який надходить у чергу запитів контролера відповідного пристрою, використовуючи команду SVC (англ. Supervisor Call) супервізора введення-виведення (IOS). Програма також надає канальну програму (англ. Channel Command Words, CCW) і додатковий параметр у блоці запиту операції ORB (англ. Operation Request Block).

Супервізор розміщує заданий запит у черзі і починає його обслуговування відповідно до пріоритету. IOS запускає команду START SUBCHANNEL (SSCH) з ідентифікатором канальної підсистеми (англ. Subsystem Identification Word, SSID) і ORB як операндами. Канальна підсистема підбирає найбільш підходящий FICON канал і надсилає йому програму каналу, підготовлену додатком. Контролер каналу зчитує дані з пам'яті, адреси яких задаються у CCW (якщо це операція виводу), або записує дані в пам'ять (при операції вводу), надає статус операції, і за необхідності ініціює переривання вводу-виводу.

FICON упаковує команди z/Архітектури, дані і статуси в інформаційні елементи (Information Units) FC-SB-2 (рівень FC-4).
UIs від декількох операцій при передачі на один контролер скалидаются разом на четвертому рівні FC (фреймінг), а при передачі на різні контролери відповідно розподіляються.
Ці фрейми другого уроня (всместе з ув'язненими в них FC-SB-2 IUs') кодуються і раскодіровуются на першому рівні FC (рівні кодування) і посилаються на або приймаються від першого рівня  'FC (волоконно-оптичного середовища).

Здатність CCW складатися в ланцюжка істотна відмінність FICON від ESCON. Канал ESCON, передаючи CCW на контролер, змушений чекати статусу завершення роботи та устаткування (Channel End / Device End або CE / DE) після передачі кожної CCW. FICON ж підтримує передачу ланцюжків CCW без очікування CE / DE після виконання кожної CCW, очікуючи CE / DE тільки після виконання всього ланцюжка.