Ferrari 412T

Ferrari 412T - гоночний болід із відкритими колесами класу Формула1,який виготовлявся для участі у світовоиу чемпіонаті за команду Scuderia Ferrari сезону 1994 року,а його модифікація 412T1В брала участь і у сезоні 1995 року.

Ferrari 412T

Ferrari 412T / 412T1B / 412T2
Класболід Формула1
ВиробникScuderia Ferrari
Гол.конструктори(Бр.)Дж.Барнард,(Авс.)Г.Брюнер
Технічні характеристики
Шасімонокок із Фіброкарбону і композитних сотових структур
Підвіска(передня)подвійні трикутні важелі,із штовхаючими штангами,керована пружинами і амортизаторами
Підвіска(задня)подвійні трикутні важелі із сталі з рокерними важелями штовхаючими штангами,керована пружинами і амортизаторами
ДвигунFerrari 1994: 043 (F4 A-94) - 3.5 л., 750 к.с.; 1995: 044/1 - 3.0 л., 750 к.с., V12 (65°)
Компонуванняатмосферний,середньорозташований
ТрансмісіяFerrari 6/7-ст.+задня,повздовжна напівавтомат
Вага505-525кг.(включаючи пілота і необхідні рідини)
ПальнеAgip
ШиниGoodyear
ДискиBBS (передні і задні 13")
Історія виступів
КомандаScuderia Ferrari SpA
Пілоти(Фр.)Ж.Алезі,(Іт.)М.Ларіні,(Авс.)Г.Бергер
ДебютГран Прі Бразилії 1994

Історія виступів

Участь в перегонахПеремогиПоулиНайшвидші кола
33243

Історія

Конструкція автомобіля розроблялася у концепції простоти і економічності.На болід встановлювали V - подібний 12-циліндровий двигун Ferrari 3.5L (1994 року) і 3.0L (1995 року).Коробка перемикання передач встановлювалася поперечно, для покращення рівноваги між осями, а "Т" в назві боліду означало "Transverse" - поперечний, тобто спосіб компонування КПП.Характерними особливостями кузова були бокові понтони складної форми, а також заокруглений конусоподібний носовий обтікач, який покращував аеродинамічні властивості гоночного боліда.

Впродовж двох років автомобіль постійно вдосконалювали, змінювалися понтони, крила.Спочатку носова частина автомобіля була трішки припіднята вгору, але в ході постійних доопрацювань, припіднятий "ніс" замінили на низькорозташований на сезон 1995 року - 412T1В.

412T вивела Ferrari на віру дорогу розвитку після декількох вібдверто слабкиих сезонів на початку 90-х.Герхард Бергер і Жан Алезі підтвердили конкурентоздатність нового боліду вже на перших Гран Прі.В результаті за два сезони, пілоти Скуддерії декілька разів піднімалися на подіум і 4-ма поулами. Автомобіль був доволі міцним і швидким, та пілотам постійно не щастило, тому Бергер і Алезі за два роки здобули лише дві перемоги відповідно на Гран Прі Німеччини 1994 і Гран Прі Канади 1995.

В сезоні 1996 року Алезі і Бергер перейшли в Benetton, а на їхнє місце прийшов Міхаель Шумахер і Енді Ірвайн.Шумахер випробував 412T2 і заявив опісля, що болід "достатньо хороший, щоб виграти чемпіоннат світу".

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.