GBU-39
SDB — GBU-39 — американська легка авіабомба.
Історія
Авіабомби малого діаметра почали розробляти у 90-х роках для забезпечення надзвукових літаків високоточними бомбами з можливістю їхнього скидання з внутрішнього бомбовідсіка. Роботи проводилися у рамках програми «MMTD» і включали в себе розвиток технологій, що передбачали:
- Розумне утримання цілі;
- Плавкий електронний програмований запобіжник;
- Високоенергетичні вибухові речовини;
- Протидію глушінню сигналу;
- Оптимальне управління;
- Розумний автопілот;
- Сучасний GPS/INS;
По цій програмі роботи проходили у напрямку забезпечення «F-22» новітнім озброєнням, і у підсумку, літаки змогли забезпечити стандартним озброєнням до 8-ми авіабомб класу SDB. У 2005 році подібні авіабомби вже перебували на озброєння ВПС і отримали перше бойове застосування в Іраку у 2006 році. Згідно з планами військово-повітряних сил Сполучених Штатів заплановано придбання 24 тисяч авіабомб класу SDB різного калібру. Вони використовуватимуться на надзвукових літаках, і більше половини авіабомб стануть базовим озброєнням для ураження стаціонарних наземних об'єктів, останні модифікації вже можуть використовувати і по рухомим цілям.
Авіаційна бомба GBU-39 належить до класу бомб «Small Diameter Bomb» — бомба малого діаметра (калібру). Калібр GBU-39 SDB — 113 кілограм. Призначення — високоточне ураження наземних об'єктів з великих відстаней, для запобігання ураження носія засобами протиповітряної оборони противника. Малий діаметр і невеликий формфактор дозволили розміщувати GBU-39 SDB не тільки на підвісках, а й у внутрішньому збройовому відсіку. Це дозволило зменшити загальну помітність літака і збільшити його швидкісні та маневрені характеристики.
Основні характеристики
- Діаметр 7.5 дюйма;
- Довжина 1.8 метра;
- Ширина 19 сантиметрів;
- Вага 285 фунтів;
- Діапазон застосування більш 100 кілометрів;
- Проникнення — 5-6 футів залізобетонного перекриття;
- Вага ВР — 17 кілограм;
Літаки-носії
- F-15E;
- F-16;
- F-35 II;
- A-10 II;
- F-117;
- B-1;
- B-2;
- B-52.
Подальший розвиток
В 2019 році стало відомо про проєкт «Golden Horde» (Золота Орда). ARFL спільно з Scientific Applications Research Associates планували створити універсальну систему управління, здатну зібрати кілька ракет або бомб в «рій мережевих боєприпасів» для спільної роботи. Серед потенційних боєприпасів називалися бомби GBU-39/B SDB, ракети AGM-158 JASSM і AGM-160 MALD[1].
Перша льотна демонстрація програми «Золота Орда» відбулась 14 листопада 2020 року, під час якої винищувач F-16 зі складу 96-го випробувального крила ВПС (авіабаза ВПС Еглін, штат Флорида) скинув дві авіабомби[1].
На початку 2021 року відбулись випробування системи, коли скинуті з винищувача чотири авіабомби GBU-39/B SDB, оснащені системою управління, створеною за проєктом «Золота Орда», в польоті розподілили між собою цілі, скорегували траєкторії польоту та вразили всі цілі одночасно[1].
Примітки
- США випробували мережеві боєприпаси «Золота Орда». Ukrainian Military Pages. 28 лютого 2021.
Див. також
- GBU-53/B