I-40

I-40 – підводний човен Імперського флоту Японії, який прийняв участь у Другій Світовій війні.

Історія
Японія
Назва:	I-40
Будівник:	Kure Navy Yard
Закладений:	18 березня 1942
Спуск на воду:	10 листопада 1942
На службі:	31 липня 1943
Доля:	у листопаді 1943 загинув в районі островів Гілберта
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу B2 (I-40)
Водотоннажність:	2624 над водою, 3700 при зануренні
Довжина:	108,7 м
Ширина:	9,3 м
Осадка:	5,2 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю 9,2 МВт електромотори потужністю 1,5 МВт
Швидкість:	23,5 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність плавання:	26000 км при швидкості 16 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	100 м
Екіпаж:	114
Озброєння:	6 × 533 мм торпедних апарата (всі носові), 17 торпед 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11-го року зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96 1 літак Yokosuka E14Y

Корабель спорудили на верфі Kure Navy Yard. Човни типу B, підтипу B2 (він же клас I-40), до яких відносився I-40, мали великі розміри (їх надводна водотоннажність перевищувала підводний показник океанських підводних човнів США) та могли нести розвідувальний літак.

I-40 завершили у липні 1943-го та для проходження навчань включили до складу 11-ї ескадри підводних човнів. Наприкінці жовтня човен перевели до 2-ї дивізії підводних човнів (1-ша ескадра), після чого 13 – 19 листопада він здійснив перехід з Йокосуки на Трук (центральна частина Каролінського архіпелагу), де знаходилась головна база японського ВМФ у південно-східному секторі фронту.

За кілька діб американці розпочали масштабну операцію по оволодінню островами Гілберта. Японське командування не наважилось протидіяти цьому надводними силами, проте спрямувало сюди групу підводних човнів. Зокрема, 22 листопада I-40 вийшов з Труку та попрямував до острова Макін, маючи на борту екіпаж із 97 осіб. З цього походу він не повернувся, при цьому існують різні припущення щодо обставин загибелі корабля – внаслідок спільної атаки авіації та есмінця USS Radford, лише від дій USS Radford, або від дій іншого есмінця USS Boyd.[1]