IBM 2250

IBM 2250 Graphics Display Unit — векторна дисплейна система, розроблена компанією IBM для комп'ютерів серії IBM System/360. Анонсована у 1964 році.[1]

Дисплейний термінал IBM 2250, разом зі світловим пером і додатковою клавіатурою

Будова

Контролер дисплея IBM 2250 III підтримував до чотирьох векторних терміналів. Вартість контролера і термінала у 1970 році становила близько 280 000 доларів США.[2]

Список ліній (векторів) для відображення на екрані зберігався у основній пам'яті комп'ютера, або у додатковому буфері. Координатна сітка складала 1024 на 1024 точки. Лінії перемальовувалися на екрані з частотою до 40 разів на секунду. Символи (текстові) конструювалися підпрограмами з сегментів ліній, таким чином міг відображатия будь-який шрифт. Втім, шрифти були максимально спрощені, щоб відображення кожного символа не займало занадто багато процесорного часу. У всіх моделях передбачався опційний «генератор символів», що надавав готові шрифти для 63-х алфавітно-цифрових знаків.

Термінал 2250 знаходився у корпусі консольного типу, разом з клавіатурою (QWERTY) і спеціальною «клавіатурою з програмованими функціями». Діагональ екрану становила 21 дюйм, але інформація відображалася лише на квадраті 12 × 12 дюймів. Підтримувалося також світлове перо.

До терміналу 2250 міг приєднуватися прилад IBM 2285 Display Copier, що за командою оператора видавав «паперову копію» екрана розміром 8½ на 11 дюймів.

До контролера 2840 можна було приєднати також прилади IBM 2280 Film Recorder або IBM 2282 Film Recorder/Scanner, що працювали з фотографічними негативами (2280 міг лише виводити зображення, а 2282 виводити і сканувати).

Існували наступні моделі 2250:

  • Модель 1 — підключалася безпосередньо до селекторного або мультиплексного каналу IBM System/360.
  • Модель 2 — під'єднувалася за допомогою контролера 2840-1 (підтримував до 4-х дисплеїв, буферизацію і генератор символів).
  • Модель 3 — під'єднувалася за допомогою контролера 2840-1.
  • Модель 4 — призначалася для під'єднання до мінікомп'ютера IBM 1130 через канал SAC (англ. storage access channel). IBM 1130 міг використовуватися як повноцінний процесор, або ж як допоміжна система, під'єднана до віддаленої System/360.

Конкуруючі пристрої

Конкуруючі фірми, такі як Adage, Inc., Evans & Sutherland, Information Displays Inc., Lundy, Sanders Associates, Spectragraphics і Vector General, випускали схожі на 2250 пристрої, сумісні на рівні з'єднувачів і електричних сигналів.[3]

Подальший розвиток

У 1977 році IBM представила дисплейну систему 3250 Display System (вироблялася фірмою Sanders Associates) на заміну застарілій 2250.[4]

Див. також

Посилання

Джерела
  1. Pugh, Emerson W.; Johnson, Lyle R.; Palmer, John H. IBM's 360 and Early 370 Systems. Cambridge, MA.: The MIT Press. с. 601. ISBN 0-262-16123-0.
  2. Computer Display Review, March 1970, Keydata Corp., pp. V.1980 and V.1964
  3. Peddie, Jon (2013). The History of Visual Magic in Computers: How Beautiful Images are Made in CAD, 3D, VR, and AR (англ.). с. 314–315. ISBN 1447149327.
  4. Frank, Ronald A. (28 листопада 1977). IBM Offers Graphics Unit Manufactured by Sanders. Computerworld XI (48): 1, 6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.