Incomparable

Після релізу свого дебютного однойменного альбому у 2009 році гурт широко гастролював по всій Європі, щоб підвищити продажі альбому, до середини 2010 року. 23 квітня 2010 року на офіційній сторінці команди у MySpace було оголошено, що член-засновник Понтус Г'єльм офіційно покинув Dead by April, щоб зосередитись на написанні пісень, але продовжить писати музику для гурту, заявляючи фанатам, що «у відділі написання пісень нічого не зміниться». На заміну Понтусу прийшов вокаліст Зандро Сантьяґо. Група не найняла нового гітариста, оскільки вважала, що це не вплине на їх звучання. Однак останній гітарист, який у них був, Йоган Олссон, також залишив команду наприкінці 2010 року з особистих причин, бажаючи працювати над власною лінією одягу[5]. Під час перебування у групі Йоган також працював промоутером. Після цього, в одному з інтерв'ю він заявив[6]:

«У нас були певні розбіжності, і ми вже деякий час рухалися в різних напрямках, і завжди настає певний момент, коли вам дійсно потрібно вирішити, чи зможете ви йти вперед разом чи ні. Тож я вирішив залишити Dead by April, щоб зосередитись, головним чином, на власній музиці. Також приділити час іншим моїм проектам, моїй компанії з виробництва одягу, а також, звичайно, моїй родині та друзям»

Після цього Понтус Г'єльм повернувся як сесійний гітарист альбому та до майбутнього рекламного туру, хоча офіційно знову приєднався до команди лише у 2012 році[7].

4 липня 2011 року команда оголосила назву нового альбому — «Incomparable», а 11 липня було оголошено, що він вийде 21 вересня[8]. Обкладинку альбому вони спочатку збиралася випустити на своїй сторінці у Facebook, коли на ній буде досягнуто 230 000 «вподобайок», але інші сайти передчасно її виклали, тому гурт випустив обкладинку достроково. На обкладинці з блакитним фоном є логотип «Dead by April», що був на обкладинці з їхнього минулого альбому. У центрі зображена японська дівчина з кров'ю та чорною речовиною, що виходить з її рота, схожа на сцену з фільму «Прокляття» 2004 року.

Альбом був доопрацьований у серпні, тоді ж команда повідомила більше подробиць про нього. Було підтверджено, що продюсером альбому виступив Якоб Хеллнер, зведенням займався Стефан Глауман, котрі працювали над усіма альбомами Rammstein, що вийшли на той час. Гурт прокоментував альбом та його вихід такими словами[9][10]:

«Нові записи вже завершені, і ми в захваті від того, які вони вийшли — вони НАБАГАТО попереду за все, що ми робили раніше, розгромивши наш дебют! Якоб Хеллнер додав нам важкості у звучанні, якої ми завжди прагнули… ми дуже схвильовані і не можемо дочекатися, коли наші шанувальники та всі інші почують результати!»

Альбом випадково просочився до мережі 3 вересня 2011 року, коли Universal Music Group працювала над усуненням усіх витоків.

У серпні 2010 року група випустила однохвилинний тизер до першого синглу альбому під назвою «Within My Heart»[11]. Незабаром пісня стала звучати під час концертних концертів групи та на цю композицію було випущено музичне відео. Сам випуск синглу затримався на кілька місяців через труднощі з продажем дискографії групи в магазині iTunes Store. Він нарешті вийшов 16 травня 2011 року та містив ще дві пісні: «Two-Faced» і «Unhateable». Пісня «Unhateable» насправді є перезаписом старої пісні, яка була записана в 2007 році, але не увійшла до їх дебютного альбому.

Dead By April на фестивалі Sonisphere, 9 липня 2011 року

На підтримку нового альбому 9 липня група виступила на фестивалі Sonisphere у Швеції[12].

Другий сингл альбому — «Calling» був випущений 4 вересня, а відео вийшло лише 6 жовтня через затримки у відеозйомках[13]. Хоча, фактично сам сингл команда почала грати на своїх концертах ще у липні того ж року[14].

Команда випустила свій третій сингл «Lost» 19 вересня (який також включав у себе композицію «Promise Me (Heavier Mix)»)[15].

22 серпня група випустила тизер перезаписаної версії треку «Lost», першого із серії тизерів, що виходили кожного понеділка до виходу альбому. Другий — «You Should Know», третій — «Calling», четвертий — «Too Late», а фінальний тизер — «Last Goodbye». Крім того, у липні 2011 року, в підтримці альбому, гурт відіграв кілька акустичних шоу в музичному магазині Bengan, що розташований у Стокгольмі, Швеція, де й було анонсовано вихід вінілове видання альбому.

Після випуску альбому команда збиралася відправитися у британське турне «The SlaughTour 2011», яке планувалося розпочати 8 листопада і гурт грав би кожен день до 13 листопада в таких місцях, як: Саутгемптон, Бірмінгем, Лондон, Глазго, Ньюкасл та Манчестер. Але пізніше тур був відкладений до грудня 2011 року[14]. У цьому турі по Великій Британії разом з ними поїхали «Marionette», «One Without» та «Overload»[15].

Професійні огляди
Оцінки оглядів
Джерело	Рейтинг
AllMusic	[16]
HD	[17]
Imperiumi	[18]
Rush on Rock	[19]
Rockfreaks.net	[20]

Габріель Піо з The New Review назвав цей альбом кращим за їх дебютну роботу, але зазначив, що «для тих, хто очікує, що у Dead by April стало більш важке звучання, не дочекаються цього». Незважаючи на те, що у огляді критикували тексти пісень, проте сам вокал та скримінг від Зандро Сантьяґо та Джиммі Стрімелла отримали компліментарні відгуки, зокрема гурт назвали «метал-версією Backstreet Boys». Зрештою оглядач дійшов висновку, що, незважаючи на свої недоліки, «Incomparable, без сумніву, є одним з найкращих релізів цього року в жанрі»[21].

Огляд шведського видання HD дав альбому загальну оцінку один із п'яти, описавши його як «справді поганий приклад того, як бой-бенди зустрічаються з метал-музикою» та відзначивши дисбаланс між двома жанрами. Підсумовуючи огляд, було зазначено, що команда «була необережною як до написання пісень, так і до аранжування», а «Incomparable» вони назвали «безсумнівно не хорошим альбомом»[22].

Так як і їх дебютний альбом, «Incomparable» дебютував під номером два на їх батьківщині, у національному шведському чарті альбомів. Його обігнала тільки Мелісса Горн з її альбомом «Innan jag kände dig». Альбом досяг другого місця на другому тижні після релізу і досяг золотого статусу в Швеції[23].

Також альбом досяг 118 позиції у японському чарті альбомів[24].

Усі треки написані Понтусом Г'єльмом та Джиммі Стрімеллом; крім «Mystery», написану Понтусом Г'єльмом, та «Crossroads», яку написали Понтус Г'єльм та Роберт Габолін.

Інформація про учасників запису запозичена з сайту AllMusic[25].

• Джиммі Стрімелл — чистий і екстрім вокал
• Зандро Сантьяґо — чистий вокал (треки 6, 8, 9 та 10)
• Маркус Весслен — бас-гітара
• Алескандер Свенінґссон — барабани