International Computers Limited

International Computers Limited або ICLбританська компанія з виробництва мейнфреймів, комп'ютерного обладнання, програмного забезпечення та комп'ютерних послуг, яка діяла з 1968 до 2002 року, коли була перейменована на честь материнської компанії Fujitsu. Найуспішнішою лінійкою продуктів компанії була серія ЕОМ ICL 2900.

International Computers Limited
Тип бізнес
Галузь апаратне забезпечення
Попередник(и) English Electricd
Засновано 1968
Закриття (ліквідація) 2002
Штаб-квартира Лондон
Продукція програмне забезпечення[1]
 International Computers Limited у Вікісховищі
Обладнання ICL в комп'ютерному музеї

Історія

ICL була створена відповідно до закону про промисловість уряду Гарольда Вільсона. Ініціатором виступив Тоні Бенн, міністр технологій, передбачаючи створення британської комп'ютерної індустрії, яка могла б конкурувати з найбільшими світовими виробниками, такими, як IBM. Створення ICL стало останнім кроком у серії злиттів, які відбулися в галузі з кінця 1950-х років. Британський уряд отримав 10-процентну частку в компанії і надав $32,4 млн. науково-гранту.

Після злиття ICL успадкувала від своїх основних попередників дві основні лінії продуктів: від International Computers and Tabulators (ICT) — серію мейнфреймів ICT 1900, а від English Electric Computers (EEC)EEC System 4, ряд клонів IBM System/360 сумісних мейнфреймів. До ICL також перейшла обширна тека замовлень від EEC, в той час як більша ICT боролася за виживання — можливо тому, що серія 1900 мала несумісну з іншими системами архітектуру, засновану на 24 розрядному слові і 6-бітному символі, а не 8-бітнному байті, який ставав нормою в комп'ютерній промисловості.

Нове керівництво вирішило, що виробництво ICT 1900 має бути припинене на користь System 4, але незабаром після цього скасувало рішення, ймовірно, через тиск з боку уряду Вільсона. Загалом, продовження випуску ICT 1900 негативно позначилось на становищі ICL, оскільки більшість користувачів мейнфреймів ICL знаходились у Великій Британії.

Загалом, мейнфрейми ICL експлуатувались у Великій Британії, а також в інших європейських країнах, а також у колишніх британських колоніях. На кінець 1990-х років компанія намагалась поширювати нові системи в більшості країн Європейського Союзу, а також в Малайзії, Гонконгу та Сінгапурі[2].

Системне програмне забезпечення

Найбільш помітним продуктом розробленого в ICL системного програмного забезпечення стала система ICL VME (Середовище Віртуальної Машини) для мейнфреймів ICL. Розроблена в 1970-х роках (як VME/B, а потім VME 2900) для управління мейнфрейми серії ICL 2900, операційна система в даний час відома як OpenVME.

ICL та комп'ютерна програма СРСР

При реалізації в СРСР програми «Ряд» по створенню лінійки уніфікованих сумісних ЕОМ (результатом якої стало створення серії ЄС ЕОМ) компанія ICL та машина ICL System 4 розглядались в СРСР як альтернатива самостійному створенню аналога IBM System/360 (схемотехнічні рішення в США виявились захищені патентним законодавством, а архітектура була відкритою для копіювання). ICL на відміну від IBM була готова передати до СРСР також і схемотехнічні рішення. Одним з прибічників співробітництва з ICL виступав М.К. Сулим. Ця пропозиція в СРСР прийнята не була.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.