M7 (танк)
M7 (англ. Medium Tank M7) — середній танк США часів Другої світової війни. Спочатку проектувався з 1941 року як легкий танк, заміна для застарілого M3 «Стюарт». Проект повинен був нести таке саме озброєння 75-мм гарматою як M4 Sherman, зберігаючи легку масу і маневреність M3 Stuart. Однак, під час розробки вага прототипу перевершила стандарт армії США та привела до перекласифікації його в середній танк в серпні 1942 року. Танк був запущений в передсерійне виробництво восени 1942 року, але випробування випущених машин показали, що по всіх параметрах, окрім швидкості і габаритів, вони поступаються танку M4 «Шерман». Це призвело до зупинки виробництва після випуску всього 7 екземплярів.
Тип |
середній танк Схема: відділення управління спереду, моторне ззаду |
---|---|
Історія виробництва | |
Виготовлена кількість |
7 |
Характеристики | |
Довжина | 5232 мм |
Довжина ствола | 37,5 |
Ширина | 2845 мм |
Висота | 2362 мм |
Обслуга | 5 |
| |
Калібр | 75-мм M3 |
Підвищення | —8…+18 |
Приціл | M55, M4, M38 |
| |
Броня |
сталева гомогенна Лоб: верх: 38/50°, низ: 38/0° Борт: верх: 32/0…50°, низ: 32/0° Корма: верх: 25/0°, низ: 25/19° Дах: 19 Днище: 13—25 Башта: лоб: 51/23°, маска гармати: 64/0°, борт: 38/21—24°, корма: 38/11°, дах: 19 |
Головне озброєння |
боєкомплект: 71 |
Другорядне озброєння |
2 × 7,62-мм M1919A4, 1 × 7,62-мм M1919A5 |
Двигун |
радіальний,9 - циліндровий,карбюраторний,повітряного охолодження 350 |
Питома потужність | 13,0 |
Підвіска |
блокується попарно, на вертикальних пружинах 421 тиск на ґрунт: 0,75 |
Дорожній просвіт | 400 |
Швидкість | шосе: 48 км/год |
Прохідність |
підйом: 30 стінка: 0,6 рів: 2,0 брід: 0,9 |
| |
M7 (танк) у Вікісховищі |
Бронювання М7 було значно менше броні ніж в M4 Sherman, що не компенсувалось більшою вогневою потужністю, і давало лише незначну перевагу в максимальній швидкості. З цих причин, а також тому, що М4 вже пройшов бойові випробування і в повному обсязі, виробництво М7 ло скасовано незабаром після завершення випробувань.
Виробництво
Пропоновані модифікації
- T7 — Зварний корпус, п'яти-швидкісна гідромеханічна коробка передач, підвіска на спіральних пружиннах
- T7E1 — Клепаний корпус, утворений лита башта, гідродинамічна передача
- T7E2 — Змінений корпус, двигун, Райт R-975, гідродинамічна передача, озброєння британською 57-мм гарматою Ordnance QF 6-pounder Mark III
- T7E3 — Зварні корпус і башта, дві дизельні двигуни Геркулес DRXBS, автоматична коробка передач
- T7E4 — Зварні корпус і башта, дві двигуни Cadillac
- T7E5 — переозброєні 75 мм гарматою M3 T7E2 стандартизований, як M7 середній танк
Випробування
Випробування показали, що маса танка, більше ніж передбачалося і може сягнути 28 до 29 тонн що було не прийнятно. Це призвело до зниження продуктивності і виробництво було зупинено до тих пір, поки можна було б виправити. Аналіз проблеми показав, що це було виправлено недоліки. Шість вироблених танків дослідних танків, були використані для досліджень. Модифіковані машини були зараховані до M7E2s в деяких документах. Тестування показало, модифіковані танки мали поліпшену продуктивність, але тільки на низьких швидкостях, і і за показниками поступались середньому танку M4A3. Окрім 6 модифікованих машин, ще 7 були прийняті як M7 середні в результаті чого загально було виготовлено до 13 танків. Таким чином, серійно було виготовлено лише 7 танків.[1]
Примітки
- Hunnicutt, Richard P. (1992). Stuart: A History of the American Light Tank. Presidio Press. с. 199-212. ISBN 0891414622. Процитовано 29 жовтня 2014.
Посилання
Джерела
- Zaloga (2003), p. 5. M24 Chaffee Light Tank 1943—1985 (New Vanguard). Osprey Publishing
- Hunnicutt, Richard P. (1992). Stuart: A History of the American Light Tank. Presidio Press. pp. 199–212