No wave
No Wave — жанр в музиці і перфоманс-сцені в Нью-Йорку, активно існував з кінця 1970-х до початку 1980-х. Назва No Wave підкреслює відсутність зв'язків з будь-якими жанрами або стилями.
Назва
Існує кілька версій походження назви. За однією з них, Лідія Ланч з Teenage Jesus the Jerks, відповідаючи на запитання в інтерв'ю «чи є її музика New Wave?», насмішкувато відповіла «скоріше вже No Wave». За іншою версією, термін вперше з'явився на сторінках самвидавського журналу NO, який вів хроніку сцени.[1]
Музика
Не можна сказати, що No Wave — це стиль музики з якимись певними рисами. Але можна виділити деякі загальні риси: різкі, атональні звуки, тенденція до насичення музичної тканини через мелодію. Лірика в такій музиці заснована на запереченні та конфронтації.
Гарним прикладом жанру служить збірка No New York, складена Браяном Іно і включає композиції таких колективів як Mars, Teenage Jesus the Jerks, DNA та The Contortions.
No Wave знайшов своє відображення і в кінематографі. У цьому жанрі працювали Амос По, Джон Лурі, Вів'єн Дік, Скотт Бі та Бет Бі.
Вплив на сучасну музику
No Wave справив великий вплив на такі жанри, як нойз-рок і індастріал-метал, наприклад Big Black, Lev Six, Helmet і Live Skull. З середовища No Wave вийшла група Sonic Youth.
Список No wave колективів
- 8-Eyed Spy
- Bush Tetras
- Come On
- The Contortions/James Chance
- Dark Day
- DNA
- Friction
- Futants
- Judy Nylon
- Glenn Branca
- Liquid Liquid
- Лідія Ланч
- Марк Рібо
- Mars
- Model Citizens
- The Phosphenes
- Raybeats
- Red Transistor
- Rhys Chatham
- Rosa Yemen
- Sharon Cheslow
- Sick Dick and the Volkswagens
- Sonic Youth
- The Static
- Suicide
- Swans
- Teenage Jesus & the Jerks
- Theoretical Girls
- Ut
- Von Lmo
- Y Pants