Nostradameus

Історія цього шведського колективу почалася 12 травня 1998, коли Фредді Перссон і Джейк Фредонії сиділи в машині і слухали музику в стилі «Helloween», «Iron Maiden» і «Judas Priest». Саме тоді їм і прийшла в голову ідея організувати свою команду, яка продовжує традиції мелодійного хеві-метала. До того часу Джейк вже грав з дез-групою «Vapid», в якій був талановитий барабанщик Густав. Хлопці упросили його приєднатися до нового проекту, але залишалося знайти ще одного гітариста. Проблема вирішилася швидко, і вакансію посів ще один спільний знайомий, Ерік Содерман (до речі, теж учасник «Vapid»). З басистом було важче, тому довелося Фредді взяти ці обов'язки на себе. Раніше він грав тільки на гітарі, але після кількох репетицій освоїв і басуху.

Незабаром «Nostradameus» взяли участь у двох рок -акціях, що проходили у них в місті, на одній з яких команду запримітив Магнус Лундбок, глава лейблу «Gain Productions». Магнус поцікавився, чи є у групи яке-небудь демо, і, отримавши від здивованих музикантів негативну відповідь, запропонував їм попрацювати в його студії. У результаті в грудні 1998 року вже була готова перша плівка, яку музиканти розіслали п'яти німецьким звукозаписним фірмам.Через пару тижнів прийшла позитивна відповідь від «AFM Records», з якою і був укладений контракт у квітні 1999 року. Протягом весни і літа 1999 -го група займалася підготовкою матеріалу для свого першого альбому. А вже в листопаді «Nostradameus» приступили до студійної роботи. Зведення записи вирішено було робити в гельсінської «Finnvox Studio». Результат під назвою «Words Of Nostradameus» отримав відмінні відгуки ^{[джерело не вказане 3251 день]}. Але до того часу Густав і Ерік вирішили покинути групу, вирішивши, що вона забирає у них надто багато часу. Не дуже - то розстроєні Фредді і Джейк взялися шукати нових партнерів. Першим, з ким вони увійшли в контакт, став Майкл Аберг, талановитий гітарист, грав у групі під назвою «MMM». Заручившись його згодою приєднатися до «Nostradameus», група продовжила пошуки ударника.

Незабаром після цього Джейку попалося на очі оголошення, що свідчило що «барабанщик бажає взяти участь у якому-небудь хард -рок овом або метал лическими проекті». Цим хлопцем виявився Джесс Ліндског, із захопленням прийняв пропозицію друзів. Оновлений квартет взявся за репетиції, але тут з'ясувалося, що не вистачає басиста. У студії Фредді, звісно, міг суміщати дві обов'язки, проте на концертах це йому давалося важко. Тоді Джессу прийшла в голову ідея запросити в команду свого давнього друга Томаса Антонссона, який вже грав на басу в різних групах. Вп'ятьох група приступила до подальшої роботи над другим альбомом «The Prophet Of Evil». Диск з'явився на прилавках в серпні 2001 року і отримав дуже хороші огляди в пресі. «Nostradameus» зібралися було в європейське турне в компанії з «Edguy», але тут в силу особистих причин пішов Ліндског. Цього разу групу виручив Томас, який запропонував кандидатуру свого друга Еско Салоу. В оновленому складі колектив вирушив на гастролі, минулі з великим успіхом. Влітку 2002 -го почалися сесії третього альбому, який вийшов трохи грубіше і важче своїх попередників.

Промотур «The Third Prophecy» музиканти провели в компанії «HammerFall» і «Masterplan». Десь у цей же час Джейк і Фредді замутили сайд- проект «Wiz», однак це не завадило виходу четвертої повнометражки, «Hellbound». Вже після її релізу з'ясувалося, що Перссон вирішив поєднати роботу в групі з навчанням в поліцейській академії. Майкл же переметнувся в інший проект («Destiny»), і під час сесій «Pathway» його офіційно замінив Леннарт Спехт.

• 2000 - Words Of Nostradameus
• 2001 - The Prophet Of Evil
• 2003 - The Third Prophecy
• 2004 - Hellbound
• 2007 - Pathway
• 2009 - Illusion's Parade

• Офіційний сайт
• Nostradameus на сайті myspace.com (англ.)