Nuclear Assault

Після виходу дебютного альбому Fistful of Metal групи Anthrax, басист Ден Лілкер, один із її засновників, був звільнений з групи. Він вирішує писати ще більш агресивну музику і разом із Джоном Коннеллі[2] (який також грав у Anthrax раннього періоду)[3] формує Nuclear Assault. До них приєдналися гітарист Майк Богуш та ударник Скот Дюбойс (Later of Cities, Cycle Sluts From Hell та Warrior Soul).[2] Згодом, вони записують першу демо, до якої ввійшли пісні "Stranded in Hell", "The Plague", і "Hang the Pope".[4][5]

Дебютний виступ групи відбувся в кінці 1984 року, в "Union Jack" у районі Саут-Рівер, Нью-Джерсі. Далі склад групи змінюється, замість Майка Богуша до колективу приєднався гітарист Ентоні Браманте[2], а у квітні 1985 гурт покидає барабанщик Скот Дюбойс, на місце якого був запрошений Глен Еванс, колишній учасник T.T. Quick.[2]

Після запису другого демо під назвою Live Suffer Die, група починає гастролювати по США. Гурт підписав котракт з Combat Records та після запису першого альбому Game Over (1986) відправляється у тур Європою. Згодом, групу перестали влаштовувати умови контракту з Combat Records, і другий альбом Survive (1988) був записаний з I.R.S. Records. Цей альбом зайняв 145 позицію у рейтингу US Billboard 200[6] і Nuclear Assault відправилися у світове турне Америкою та Європою. Наступний альбом Handle with Care (1989) став найбільш комерційно успішним для групи. Він зайняв 126 позицію у рейтингу US Billboard 200[6] та 60 позицію у рейтингу UK Albums Chart.[7] Після цього починаються гастролі Америкою, також відбулася перша подорож до Японії. Nuclear Assault випускають свій перший концертний альбом Live at the Hammersmith Odeon (1990),[2] після чого в групі назрівають внутрішні конфлікти.

Відносини у групі ставали все більш напруженими. Запис альбому Out of Order відбувався доволі проблематично. Основний автор пісень Джон Коннеллі більшість часу був відсутній. Він записав вокал лише для п’яти пісень, і гітару – для одної (Quocustodiat), змусивши Еванса та Лілкера більшу частину роботи виконувати самостійно. Після виходу Out of Order Лілкер йде, аби створити новий колектив Brutal Truth у 1990. Згодом, на його місце прийшов Скот Метаксас. У 1993 році було випущено ще один альбом під назвою Something Wicked. Після цього, замість гітариста Ентоні Браманте приходить Дейв ДіПіетро.[8] Колектив відправляється у європейське турне, після якого, у 1995 році, розпадається.[2]

Nuclear Assault возз’єдналися для одного концерту у 1997 році, перед тим як розпастися знову. В наступному році було ще два шоу з Еріком Пауеном на бас-гітарі. Остаточне возз’єднання відбулося в 2002 році задля запису концертного альбому Alive Again[9].

У 2005 році виходить новий студійний альбом Third World Genocide[2], після чого починається активна концертна діяльність Європою та Латинською Америкою.

5 листопада 2013 року було анонсовано, що група працює над новим альбомом, який повинен був вийти у 2015 році. 1 червня 2015 року було випущено міні-альбом Pounder,[10] після чого гурт відправився у турне «Final Assault» для підтримки EP.[11]

• 1986: Game Over
• 1988: Survive
• 1989: Handle with Care
• 1991: Out of Order
• 1993: Something Wicked
• 2005: Third World Genocide

• 1986: Brain Death
• 1987: The Plague
• 1988: Good Times, Bad Times
• 1988: Fight to be Free (Сингл)
• 2015: Pounder

• 1992: Live at the Hammersmith Odeon
• 2003: Alive Again

• 1997: Assault & Battery

• 1984: Nuclear Assault demo
• 1985: Live, Suffer, Die

• 1990: Handle With Care NA (VHS)
• 1991: Radiation Sickness (VHS, перевидано на DVD в 2007)
• 2006: Louder Harder Faster DVD

• Brainwashed (1988)
• Critical Mass (1989)
• Trail of Tears (1989)
• Something Wicked (1993)
• Behind Glass Walls (1993)
• Price of Freedom (2005)
• Long Haired Asshole (2005)