Ocean Endeavor

Ocean Endeavor – напівзанурене бурове судно, яке почало діяльність ще у 1970-х роках.

Історія
Назва:
  • Ocean Endeavor
  • Ocean Endeavour
Власник:
  • Diamond Offshore Drilling
  • ODECO
Будівник: верф Transfield Construction Pty, Cockburn Sound, Австралія
Завершений: 1976
Ідентифікатор: IMO 8753079 / MMSI 538001757
Статус: активне
Основні характеристики
Тип: напівзанурене бурове судно
Тоннаж:
  • 21,815 GT
  • 7,419 DWT
Довжина: 107
Ширина: 108,5
Місткість: буріння на глибинах до 243 метрів (після модернізації), довжина свердловини до 10,7 км

Загальна інформація

Судно, яке до 1984-го мало найменування Ocean Endeavour, спорудили у 1976 році на замовлення компанії ODECO (в 1992-му придбана Diamond M Corporation, яка невдовзі змінила назву на Diamond Offshore Drilling) на австралійській верфі Transfield Construction Pty у Cockburn Sound (південніше від Перту). Будівництво відбувалось у спеціально створеному котловані, який по завершенні робіт заповнили водою для виводу установки у океан.

Судно відносилось до типу Ocean Victory та могло бурити при глибині моря до 610 метрів. В 2005 – 2007 роках провели модернізацію вартістю 250 млн доларів США, за результатами якої Ocean Endeavor отримало змогу працювати при глибині до 2438 метрів та було переведене до розряду ультраглибоководних.

Максимальна довжина свердловини становить 10,7 км, а проведення робіт забезпечує бурова установка National Oilwell Varco 2040 UDBE потужністю 4 тисячі кінських сил. Після модернізації на палубі може розміщуватись до 6 тисяч тон необхідних для бурового процесу вантажів.[1][2][3][4][5][6]

Служба судна

На момент спорудження судна нафтогазова розвідка у Австралії суттєво скоротилась і Ocean Endeavor використали для робіт у інших країнах, при цьому перше завдання воно виконало у Тунісі.[7]

В подальшому Ocean Endeavor виконало чимало завдань у належному США секторі Мексиканській затоці. Відомо, що в 1988 році йому доручили спорудження трьох свердловин в районі Ewing Bank на блоці 371. Роботи належало провадити в районі з глибиною моря 247 метрів, а проектна глибина свердловин становила біля 1,5 км.

У 1999 – 2000 роках судно знову працювало на Ewing Bank, на цей раз на нафтогазовому родовищі Morpeth у блоках 921, 964 та 965. Тут воно мало пробурити для компанії British-Borneo Exploration три видобувні та одну водонагнітальну свердловини в районі з глибиною моря біля 500 метрів.[8][9] Після цього завдання більшу частину 2000-го Ocean Endeavor перебувало у простої[10], а навесні та влітку 2001-го працювало для компанії Westport.[11] Восени 2001-го воно виконало завдання на дві свердловини від компанії Walter.[12]

Відомо, що в липні 2003-го Ocean Endeavor вже перебувало у простої.[13] Оскільки він затягнувся, у січні 2005-го власник судна прийняв рішення про зазначену вище велику модернізацію з переведенням у категорію ультраглибоководних бурових установок. Доставку Ocean Endeavor на верф у Сінгапурі та зворотнє транспортування у порт Fourchon (Луїзіана) провело судно для перевезення негабаритних вантажів Blue Marlin.[14][15]

По завершенню модернізації Ocean Endeavor приступило до виконання чотирирічного контракту з корпорацією Devon Energy на роботи у Мексиканській затоці при добовій ставці у 290 тисяч доларів США.[16] У липні 2007-го судно розпочало буріння розвідувальної свердловини на структурі Chuck в районі Walker Ridge, блок 278. Наприкінці весни 2008-го оголосили, що вона виявилась невдалою. Зате наступна оціночна свердловина Jack-3 на нафтовому родовищі Jack підтвердила наявність тут ресурсів, достатніх для реалізації проекту розробки.[17][18][19] Відносно інших завдань судна цього періоду відомо, що його обрали для буріння двох свердловин за планом розробки нафтового родовища Cascade (і що Ocean Endeavor спорудив щонайменше свердловину Cascade-3).[20]

Станом на квітень 2010-го судно провадило операцію з капітального ремонту свердловини на газоконденсатному родовищі Міка в районі Mississippi Canyon, блок 211. В цей час стався вибух бурової установки Deepwater Horizon, після якої роботи на Міці припинили, а екіпаж Ocean Endeavor евакуювали.[21] Втім, зазначена катастрофа мала й більш довготривалі наслідки – під її впливом уряд оголосив про зупинення до вивчення всіх обставин бурових робіт у Мексиканській затоці, так що Devon Energy оголосила форс-мажор по контракту, який мав завершитись лише у червні 2011-го.[22]

В цих умовах у липні 2010-го власник Ocean Endeavor уклав угоду на його використання у єгипетському секторі Середземного моря, для компаній-операторів Rashid Petroleum (Rashpetco) та Burullus Gas (проект West Delta Deep Marine).[23] Станом на грудень 2013-го судно ще перебувало поблизу дельти Нілу.[24]

У першій половині 2014-го Ocean Endeavor пройшов на верфі необхідну підготовку для виконання контракту у іншій кліматичній зоні – в румунському секторі Чорного моря.[25] Тут консорціум під операторством ExxonMobil після успішного спорудження розвідувальної свердловини Domino-1 вирішив провести масштабну кампанію, яка б включала як буріння оціночних свердловин на родовищі Доміно, так і розвідку нових структур. У липні 2014-го Ocean Endeavor узялось за спорудження свердловини Domino-2, закладеної в районі з глибиною моря 800 метрів. Вона, а також закладена у вересні 2015-го ще одна оціночна свердловина Domino-4 підтвердили наявність на структурі значних покладів газу (Доміно було найбільшим чорноморським родовищем до відкриття у  турецькому секторі родовища Сакар’я).

Втім, наступною після  Domino-2 за часом спорудження була націлена на іншу структуру розвідувальна свердловина Pelican South-1, яку заклали в районі з глибиною моря лише 128 метрів. Вона також виявила газовий поклад, розмір якого первісно оцінили від 20 до 25 млрд м3.  У проміжках між спорудженням Pelican South-1 та Domino-4 на блоці XIX Neptun East пробурили ще три розвідувальні свердловини – Dolphin-1, Flamingo-1, Califar-1, проте про якісь пов’язані з ними досягнення нічого не повідомлялось (втім, існують дані що на Califar-1 виявили газ). Нарешті, після Domino-4 у грудні 2015-го почали бурити оціночну свердловину Pelican South-2. Оскільки стосовно неї інформація також була обмеженою, залишилось невідомим, чи дозволили досягнуті на структурі Pelican South результати вважати її родовищем.[26][27][28][29]

По завершенні румунської кампанії Ocean Endeavor у квітні 2016-го полишило Чорне море на борту судна для перевезення великогабаритних вантажів Dockwise Vanguard.[30] Втім, у цей період на тлі падіння цін на нафту на ринку офшорного буріння виник суттєвий надлишок бурових установок, тому того ж кварталу Ocean Endeavor потрапило у простой.[31]

Повернути судно до роботи вдалось лише у другому кварталі 2019-го, коли воно почало роботу у британському секторі Північного моря для компанії Shell.[32] Спершу Ocean Endeavor задіяли у проекті нового облаштування нафтогазового родовища Penguins розташованого в районі з глибиною моря 165 метрів.[33][34] Восени того ж року Shell перевела судно для буріння у норвезькому секторі на газоконденсатному родовищі Фрам.[35] Тут до початку квітня 2020-го воно спорудило свердловини Fram G5 та Fram G3z, після чого перейшло назад до британського сектору на нафтове родовище Pierce, де до середини літа пробурило свердловини Pierce A13, Pierce A13z, Pierce A13y та Pierce А14. Наступним родовищем для Ocean Endeavor стало газоконденсатне Арран, на якому в серпні узялись за роботи на свердловинах Arran AS3 та Arran AS2.[36] Станом на початок літа 2021-го Ocean Endeavor також працювало на цьому родовищі (відомо, що незадовго до того отримали дозвіл на спорудження цим судном на Аррані видобувної свердловини 23/16b-15).[37]

В середині липня 2021-го Ocean Endeavor почало перебазування до нафтогазового родовища Gannet B, де воно мало провести роботи з буріння видобувної свердловини 21/25-B2Z.[38][39] Як зазначив власник судна, воно стане вільним для наступного контракту лише в першому кварталі 2023 року.[40]

Примітки

  1. Chapter Three. www.transfield.com.au. Процитовано 7 січня 2022.
  2. WA, State Library of. 361647PD: Semi-submersible drilling rig Ocean Endeavour built by ODECO at Woodman Point, 18 September 1975 : slwa_b3116796_2. State Library of WA (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
  3. StackPath. www.ogj.com. Процитовано 7 січня 2022.
  4. Ocean Endeavor rig - Semisub - Diamond Offshore Drilling. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 7 січня 2022.
  5. InfieldRigs - The online rigs data portal for the offshore oil and gas drilling market. www.infield.com. Процитовано 7 січня 2022.
  6. BalticShipping.com. BalticShipping.com. www.balticshipping.com (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
  7. Chapter Three. www.transfield.com.au. Процитовано 7 січня 2022.
  8. British-Borneo Petroleum Syndicate oil and gas field project. Offshore Technology (амер.). Процитовано 7 січня 2022.
  9. Incidents Associated with Oil and Gas Operations Outer Continental Shelf 2000.
  10. DIAMOND OFFSHORE DRILLING INC (Form: 10-K405, Received: 03/18/2002 15:29:47). content.edgar-online.com. Процитовано 7 січня 2022.
  11. CURRENT REPORT PURSUANT TO SECTION 13 OR 15(D) OF THE SECURITIES EXCHANGE ACT OF 1934.
  12. SEC. Diamond Offshore Drilling, Inc. 2001 Current Report 8-K. SEC.report (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
  13. SEC. Diamond Offshore Drilling, Inc. 2003 Current Report 8-K. SEC.report (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
  14. Upgrading Victory-class semisubmersibles cost-effective | Oil & Gas Journal. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 7 січня 2022.
  15. Dockwiser - Issue 2 by Dockwise Marine Contractor - Issuu. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 7 січня 2022.
  16. Chevron completes deepest successful well test in GOM as Jack, Kaskida push Lower Tertiary trend higher.
  17. AMOG_Oct07.
  18. Devon plugs disappointing Chuck well in Gulf. Chron (амер.). 7 травня 2008. Процитовано 7 січня 2022.
  19. Jack / St Malo Deepwater Oil Project, Gulf of Mexico. Offshore Technology (амер.). Процитовано 7 січня 2022.
  20. Site-Specific Environmental Assessment for an FPSO Facility.
  21. Rig Personnel Evacuated from Ocean Endeavor. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
  22. Gulf Operators Declare Force Majeure on Diamond Rigs. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
  23. StackPath. www.offshore-mag.com. Процитовано 7 січня 2022.
  24. WEEKLY BULLETIN.
  25. EX-99.1. www.sec.gov. Процитовано 7 січня 2022.
  26. Neptun Deep Gas Field Project, Black Sea. Offshore Technology (амер.). Процитовано 7 січня 2022.
  27. ExxonMobil and OMV Petrom Start Drilling Domino-2 Well in Romanian Black Sea. www.euro-petrole.com. Процитовано 7 січня 2022.
  28. Simmons, M. D.; Tari, G. C.; Okay, A. I. (14 серпня 2018). Petroleum Geology of the Black Sea (англ.). Geological Society of London. ISBN 978-1-78620-358-8.
  29. To make better decisions, you need to see the big picture.. IHS Markit. 11 жовтня 2017. Процитовано 7 січня 2022.
  30. Dockwise Vanguard loading rig OCEAN ENDEAVOR (uk-UA). Процитовано 7 січня 2022.
  31. Diamond Offshore in double rig stack and scrap. Offshore Energy (амер.). 1 серпня 2016. Процитовано 7 січня 2022.
  32. Diamond Offshore report.
  33. Lammey, Mark (3 вересня 2019). Shell upstream boss showcases future plans - News for the Energy Sector. Energy Voice (амер.). Процитовано 7 січня 2022.
  34. Penguins Field Redevelopment, North Sea. Offshore Technology (амер.). Процитовано 7 січня 2022.
  35. McPhee, David (29 жовтня 2019). Shell brings in Ocean Endeavor for drilling work at Fram field - News for the Energy Sector. Energy Voice (амер.). Процитовано 7 січня 2022.
  36. 2020 ANNUAL ENVIRONMENTAL STATEMENT for Shell U.K. Limited Upstream.
  37. THE OFFSHORE OIL AND GAS EXPLORATION, PRODUCTION, UNLOADING AND STORAGE (ENVIRONMENTAL IMPACT ASSESSMENT) REGULATIONS 2020 Arran Field, Ocean Endeavor DRILLING PRODUCER WELL 23/16b- 15.
  38. THE OFFSHORE OIL AND GAS EXPLORATION, PRODUCTION, UNLOADING AND STORAGE (ENVIRONMENTAL IMPACT ASSESSMENT) REGULATIONS 2020 GANNET B, Gannet B Subsea Completion, Ocean Endeavor DRILLING PRODUCER WELL 21/25-B2Z.
  39. Hazard Alerts – NFFO Services (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
  40. Our Fleet | Deepwater Drilling | Diamond Offshore Drilling. www.diamondoffshore.com. Процитовано 7 січня 2022.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.