Peugeot RCZ

Peugeot RCZ — компактний спорткар виробництва Peugeot.

Peugeot RCZ
Peugeot RCZ (2010-2012)
Виробник Peugeot
Роки виробництва 2010–2015
Стиль кузова 2дв. купе
Коробка передач 6-ст. МКПП
6-ст. АКПП
Колісна база 2612 мм
Довжина 4287 мм
Ширина 1845 мм
Висота 1359 мм
Передня колія 1580 мм
Задня колія 1593 мм
Вага 1350–1445 кг
Споріднені Peugeot 308
Подібні Audi TT
Toyota GT86
Volkswagen Scirocco
Дизайнер Zagato

Опис
Peugeot RCZ (2010—2012)

Концепт-кар автомобіля під назвою Peugeot 308 RC-Z concept вперше був представлений на Франкфуртському автосалоні 2007 року. Спочатку RCZ планувався як звичайний концепт-кар, проте він отримав гарні оцінки критиків, добре відгукнулися і прості покупці. Тому Peugeot врахували це і вирішили, що автомобіль варто пустити у виробництво. Передсерійний зразок, показаний на Франкфуртському автосалоні 2009 року[1], був дуже близький до оригінальної концепції в плані стилю і дизайну, проте було внесено ряд поправок, таких як подвійна вихлопна система праворуч, замість центрального розташування у концепту. Плавні вигини даху були натхненні Zagato.[Що?]

Продажі почалися в травні 2010 року, зараз автомобіль продається більш ніж в 80 країнах світу. Збірка проводиться в Австрії на заводі «Magna Steyr», підрозділі Magna International. RCZ має комерційний успіх. 30,000-ий автомобіль зійшов з конвеєра 21 червня 2011 року.

Рестайлінг 2013

На автосалоні в Парижі в вересні 2012 року представлено рестайлінгову версію Peugeot RCZ, яка поступила в продаж в січні 2013 року. Оновлений RCZ отримав новий передній і задній бампери і інтегровані світлодіодні денні ходові вогні, а також новий дизайн фар і змінені задні ліхтарі. У процесі редизайну 2013 року, Peugeot RCZ став популярнішим, ніж Audi TT і VW Scirocco не тільки завдяки красивому зовнішньому вигляду, але й елегантному інтер'єру, практичності і низьких показників витрати палива. 

Базова комплектація автомобіля включає у себе: двозонний клімат-контроль, легкосплавні диски, USB-порт, передні і задні паркувальні сенсори, шкіряну оббивку сидінь, автоматичні фари і двірники, електропривідні сидіння з підігрівом і системи ASR, DSC, EBFD і EBA. 

Базове оснащення автомобіля повністю залежить від модифікації моделі - Sport, GT, Red Carbon і R. GT включає у себе: шкіряну оббивку сидінь, підігрів сидінь, 19-дюймові легкосплавні диски, а також 1,6-літровий бензиновий двигун THP. Моделі Red Carbon оснащуються: ксеноновими фарами, супутниковою навігацією і карбоновими вставками на панелі приладів[2].

З 2014 року також пропонується варіант RCZ R з переднім приводом, 1,6-літровим бензиновим двигуном з турбонагнітачем потужністю 270 к.с. 330 Нм, що розганяється від 0 до 100 км/год за 5,9 с. Всього виготовили 2000 екземплярів Peugeot RCZ R.

  • Peugeot RCZ (з 2013)
  • Peugeot RCZ (з 2013)
  • Peugeot RCZ R (з 2013)

Специфікації

RCZ оснащується 3 двигунами — звичайною бензиновою 1,6-літровою рядною четвіркою з турбонадувом потужністю 156 к.с. при 6000 об/хв (240 Нм), потужнішою версією цього двигуна потужністю 200 к.с. при 5800 об/хв (275 Нм) і 2,0-літровим дизельним агрегатом потужністю 163 к.с. при 4000 об/хв (320 Нм). Коробки перемикання передач — автоматична або механічна шестиступінчасті трансмісії. Передня підвіска — Макферсон, задня — на поздовжніх важелях.

RCZ Hybrid4 Concept
Peugeot RCZ HYbrid4

Peugeot RCZ Hybrid4 — концепт-кар, що має повний привід, бензиновий 2,0-літровий двигун HDi FAP 161 к.с. (120 кВт) від 3008 спереду і електромотор, що розвиває 36 к.с. (27 кВт), ззаду. Оголошена витрата палива: 3,7 літра на 100 кілометрів в змішаному циклі. Очікувані викиди CO2 становлять 95 г/км. При покупці також очікується бонус у розмірі 1000 €.

Нагороди

RCZ отримав нагороду «Купе року» від журналу Top Gear в 2010 році і спеціальну премію «Дизайн» від журналу Auto Express в 2010 році, а також авторитетну нагороду від європейського центру дизайну «Red dot».

В іграх

Автомобіль зустрічається у відеоіграх Forza Motorsport 3 та Forza Motorsport 4.

Примітки
  1. Peugeot RCZ йде в серію
  2. Як ми тестували Peugeot RCZ. automoto.ua. Процитовано 20 жовтня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.