STS-61-B

STS-61-В — 23-й політ космічний човника, друга місія шатла «Атлантіс». Космічний корабель запущено 26 листопада 1985 зі стартового майданчика 39-A Космічного центру ім. Кеннеді, з корисним навантаженням.

STS-61-B (23 політ шатл, 2 політ «Атлантіс»)
Космічний корабель Атлантіс OV-104
Тип космічного корабля спейс-шатл
Екіпаж 7
Місце запуску Кеннеді LC-39A
Дата запуску 27 листопада 1985 00:29:00 UTC
Місце посадки Едвардс Runway 22
Дата посадки 3 грудня 1985 21:33:39 UTC
Тривалість польоту 6 діб 21 годин 4 хвилин
Кількість обертів 109
Апогей 370 км
Перигей 361 км
Орбітальний період 92,9
Нахил орбіти 28,8 градусів
Пройдено відстань 3 970 181 км
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія

STS-61-A

STS-61-C
Екіпаж STS-61-B Задній ряд: Вокер, Росс, Клів, Спрінг, Нері Вела
Передній ряд : О'Коннор, Шоу

Екіпаж

  • (НАСА): Брюстер Хопкінсон Шоу (англ. Brewster Hopkinson Shaw) (2) — командир;
  • (НАСА): О'Коннор Брайан Деніел ( Bryan D. O'Connor ) (1) — пілот;
  • (НАСА): Шервуд Спрінг (Spring Sherwood Clark) (1) — фахівець польоту;
  • (НАСА): Мері Луїз Клів ( Cleave, Mary Louise ) (1) — фахівець польоту;
  • (НАСА): Джеррі Росс (Jerry Lynn Ross) (1) — фахівець польоту;
  • (AEXA) : Родольфо Нері (Rodolfo Neri Vela) (1) — фахівець з корисного навантаження;
  • (НАСА) : Чарльз Вокер ( Charles David Walker ) (3) — фахівець з корисного навантаження.

Корисне навантаження

Чотири супутника Morelos-B, Optus-A2, Satcom-K2 і OEX Target. Інші вантажі в житловому відсіку :

  • Створення ліків в умовах мікрогравітації (англ. Continuous Flow Electrophoresis System CFES) ;
  • Експеримент з вирощування великої кристал (англ. Diffusive Mixing of Organic Solutions - DMOS) ;
  • Експерименти Родольфо Нері (англ. Morelos Payload Specialist Experiments - MPSE) та експерименти в рамках програми шатлів.

У вантажному відсіку також був спецконтейнер з експериментом студентів з Канади щодо створення дзеркал в умовах мікрогравітації і камера IMAX для вантажного відсіку (ICBC).

Хід місії

Під час місії STS-61B було запущено 4 комунікаційних супутника: Morelos-B (Мексика), Optus-A2 (Австралія), Satcom-K2 (США), OEX Target. Morelos-B і Optus — AUSSAT−2 були виведені на орбіти за допомогою допоміжних двигунів PAM-D, а для Satcom — K2 вперше була використана модифікація PAM-D2 для виведення більш важких супутників.

Було здійснено 2 експерименти по збірці конструкцій у космосі:

  • Експериментальна збірка Конструкцій поза космічного корабля (конструкція за формою близька до піраміди),

(англ. Experimental Assembly of Structures in Extravehicular Activity - EASE) ;

  • Складання конструкції за формою типу близькою «високої вежі» (англ. Assembly Concept for Construction of Erectable Space Structure ACCESS).

У ході роботи було визнано що EASE занадто незручна і складна для складання, ACCESS виявилася набагато більш пристосована до умов космосу. У рамках експериментів Шервудом Спрінг і Джеррі Россом було здійснено 2 виходи у відкритий космос: перший тривалістю 5 годин 32 хвилини, другий 6 годин 38 хвилин.[1]

Галерея

Примітки

  1. Шаблон:Cite Місія шатла «Атлантіс». 1985
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.