Scientific American
Scientific American (SciAm) - науково-популярний американський журнал, що випускається з 28 серпня 1845. Найстаріший журнал США з тих, які випускаються донині. Статті журналу розповідають про нові та інноваційні дослідження доступні як для фахівців, так і для дилетантів.
«SciAm» щомісячно має приблизно 100 000 продажів в Америці і ще приблизно 100 000 примірників продається по всьому іншому світу (включаючи продажі за передплатою). Цей шановний журнал не загострює увагу на коротких наукових оглядах а, швидше, позиціонує себе як форум, в якому вчені діляться своїми відкриттями і теоріями з широкою публікою. Спочатку цільовою аудиторією були вчені, які працюють в різних галузях науки, а тепер це переважно добре освічені люди, які цікавляться проблемами науки.
Російське видання під назвою «У світі науки» (рос. В мире науки) виходило з 1983 року по 1993 рік, відновлено з 2003 року[1].
Історія
Журнал був створений завдяки зусиллям Руфуса Портера як односторінкова газета, і на ранньому етапі свого існування більшість матеріалу бралося зі звітів патентного відомства США. Журнал зачіпає велику кількість тем, зокрема такі нагальні як вічний двигун, в 1848 році про лоцмейстерське судно від Авраама Лінкольна, і карданну передачу, що застосовується в автомобілях. Будь-який з випусків журналу 19-го століття мав дивовижну проникливість щодо прогресу індустріальної революції того часу. У поточних випусках журналу є рубрика «Ця дата в історії», в якій друкуються статті 50-ти , 100 , і навіть 150-річної давнини - часто в цих старих статтях описуються істинні відкриття, що змінили світ, у гумористичній, ненауковій формі.
У 1846 році Портер продав журнал Альфреду Елі Бічу та Орсону Десайксу Мунну, і до 1948 року він належав Munn & Company. Під керівництвом другого Орсона Десайкса Мунна, правнука першого, журнал став чимось на зразок «робочого» журналу, схожого за стилем на журнал Popular Science 20-го століття. Після журнал був викуплений у Мунна видавцем Жерардом Пілом , редактором Деннісом Фланаганом і генеральним менеджером Дональдом Міллером молодшим, які й створили той стиль Scientific American, який можна бачити в поточних випусках журналу. Міллер усунувся від справ у 1979 році, а Фланаган у 1984-му, коли син Жерарда Піла, Джонатан, став президентом і головним редактором журналу. До того часу тираж журналу збільшився в 15 разів по відношенню до 1948 року. У 1986 журнал був знову проданий, цього разу німецькій компанії-видавництву Holtzbrinck, яке володіє журналом досі. Дональд Міллер помер у грудні 1998, Жерард Піл у вересні 2004-го, а Денніс Фланаган загинув у січні 2005-го.
Примітки
- Scientific American