Smith & Wesson Модель 14
Smith & Wesson Модель K-38 Target Masterpiece (Модель 14) шестизарядний револьвер подвійної дії з регульованим відкритим прицілом на рамці "K" середнього розміру. Він розроблений під набій .38 Special, більшість мали стволи довжиною 6 in (150 mm) або 8 3⁄8 in (210 mm). Невелика партія була випущена зі стволом довжиною 4 in (100 mm) та навіть кілька револьверів було випущено зі стволом довжиною 5 in (130 mm). Вперше представлений в 1947 році, був відомий як K-38 Target Masterpiece, в 1957 році його перейменували на Модель 14, коли всі револьвери Smith & Wesson отримали цифрові назви моделей. Його створили на середній рамці (рамка K), як і Smith & Wesson Модель 10 ("Military and Police"). Модель K-38 використовували на службі департамента поліції Лос-Анджелеса[1] в 1960-х та на початку 1970-х років.
Smith & Wesson Модель 14 | |
---|---|
Smith & Wesson Модель 14-4 зі стволом 6 дюймів (згори) та Smith & Wesson Модель 10-6 за стволом 4 дюйми (знизу) | |
Тип | Револьвер |
Походження | США |
Історія виробництва | |
Виготовлення | 1947-1982, 1991-1999, 2009-до тепер |
Варіанти |
|
Характеристики | |
Довжина |
|
| |
Набій | .38 Special |
Дія | Подвійна дія |
Система живлення | Барабан на 6 набоїв |
Приціл | Регульований відкритий приціл |
Варіанти
Модель 14 Masterpiece Single-Action випускалася з 1961 по 1962 роки.[2] Його випускали зі стволом довжиною 6 in (150 mm) і мав УСМ лише одинарної дії. В іншому він був схожий на інші револьвери Моделі 14.
Крім того Smith & Wesson випускали Модель 14 в своїй "Класичній" лінійці. Випуск нікельованої версії[3] припинено, але воронена версія[4] досі випускається. Револьвери відрізнялися лише обробкою, вони мали стволи довжиною 6 in (150 mm), закріплену мушку Patridge, регульований задній приціл та дерев'яні руків'я.
Див. також
Примітки
- http://www.lapdonline.org/lapd_equipment
- http://www.pmulcahy.com/revolvers/us_revolvers_sw10-30.htm
- Архівована копія. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 січня 2019.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 20 вересня 2016. Процитовано 8 січня 2019.