The Heritage Foundation

Фонд «Спадщина» був заснований в 1973 році Полом Вейріхом, Едвіном Фейлнером і Хосефом Курсом.^[6] Ідея створення нового руху бізнес-активістів була підживлена меморандумом Пауелла, ^[7][8] невдоволенням «ліберальним консенсусом» Річарда Ніксона, а також неполітичним і вкрай завбачливим підходом існуючих мозкових центрів. ^[9] Вейріх і Фейлнер прагнули створити організацію, яка б надавала директивним органам короткі, актуальні документи про стан справ. Завдяки фінансуванню компанії Coors, з початковим внеском у розмірі 200 тисяч доларів, в 1970 році була створена Асоціація аналітиків і досліджень. У неї входили також нові прихильники і члени правління, в тому числі нафтовий магнат Едвард Джон Нобл і Річард Меллон Скефе. Зрештою, організація розділилася на центр громадських інтересів і аналітичний центр, останній з яких 16 лютого 1973 року був зареєстрований як Фонд «Спадщина». Його першим президентом став Вейріх. Пізніше, під час правління президента Френка Дж. Волтона, до 1976 року, Фонд «Спадщина», шляхом прямих поштових відправлень та адресного збору коштів, збільшив річний дохід до 1 мільйона доларів. ^[10] Метою «Спадщини» є «розробляти та сприяти консервативній державній політиці заснованій на принципах вільного підприємництва, обмеженого управління, особистої свободи, традиційних американських цінностях та сильної національної оборони». ^[11]

У січні 1981 року фонд «Спадщина» опублікував «Мандат на лідерство» — всеосяжна доповідь, спрямована на скорочення розміру федерального уряду; в документі міститься понад 2000 конкретних пропозицій про зміну політики федерального уряду в консервативному напрямку. Доповідь була добре прийнята Білим домом, і кілька його авторів зайняли посади в адміністрації Рейгана. ^[12] Рейгану так сподобалися ідеї, що він роздав копії доповіді кожному члену свого кабінету. ^[13] До кінця першого року правління Рейгана, приблизно 60 % з 2000 пропозицій були реалізовані або розпочаті. ^{[12] [14]} Пізніше Рональд Рейган скаже, що Фонд «Спадщина» став невіддільною складовою всіх досягнень під час його президентства. ^[13]

Фонд «Спадщина» також виступав за розробку нових систем протиракетної оборони Сполучених Штатів. Рейган позначив дані розробки як пріоритет у сфері захисту на 1983 рік, назвавши їх Стратегічною оборонною ініціативою (СОІ, англ. Strategic Defense Initiative (SDI)). ^[12] Опублікувавши ряд важливих доповідей з питань внутрішньої політики та оборонної діяльності, а також доповіді відомих консервативних діячів, таких як Боб Доул і Пет Робертсон, до середини десятиліття Фонд «Спадщина» став ключовою організацією в національному консервативному русі. ^[15] У 1986 році журнал Time назвала фонд «Спадщина» «головним представником нового покоління пропагандистських центрів». ^[16] Фонд «Спадщина» служив мозковим трестом глави держави з питань зовнішньої політики за часів правління Рейгана і Буша. ^[17]

Під час правління президента Джорджа Г. В. Буша, Фонд «Спадщина» як і раніше мав великий вплив в питаннях внутрішньої і зовнішньої політики. Фонд виявився головним прихильником операції «Буря в пустелі», спрямованої проти Іраку, і, за словами Френка Старра, керівника вашингтонського бюро газети Baltimore Sun, дослідження фонду «заклали основу для мислення адміністрації Буша» щодо пострадянської зовнішньої політики. ^[18] У сфері внутрішньої політики, адміністрація Буша схвалила лише шість бюджетних реформ з десяти, що містяться в «Мандаті на лідерство III», і включила їх у пропозицію по бюджету 1990 року. Після публікації Вільяма Беннетта «Індекс випереджальних культурних індикаторів», фонд «Спадщина» був втягнутий в серію культурних воєн 1990-х років. В Індексі було зафіксовано, що починаючи з 1960-х років значно виріс рівень злочинності, панувало беззаконня, збільшилася кількість розлучень і випадків самогубств серед підлітків, підвищився рівень вживання наркотиків, і погіршення 14 інших соціальних показників. ^[19]

Протягом 1990-х років, фонд «Спадщина» продовжував процвітати, а журнал Policy Review, що ним публікувався, досяг рекордного тиражу в 23 000 примірників. Фонд «Спадщина» не підтримав План Клінтона з розвитку охорони здоров'я на 1993 рік. Однак, запропоновані президентом Клінтоном реформи системи соціального забезпечення були аналогічні рекомендаціям фонду «Спадщина» і були затверджені в законі «Про погодження особистої відповідальності та вакансій» (The Personal Responsibility and Work Opportunity Act of 1996). У 1995 році, спільно з політичним аналітиком Брайаном Т. Джонсоном і Томасом П. Шихі, фонд «Спадщина» опублікував перший «Індекс економічної свободи». У 1997 році Індекс став спільним проектом фонду «Спадщина» і газети Wall Street Journal. ^[19]

У 1994 році фонд «Спадщина» посприяв Ньюту Гінгрічу та іншим представникам консервативного напрямку в розробці документа «Контракт з Америкою», якій сприяв створенню республіканської більшості в Конгресі. Принципи, що містяться в «Контракті», безпосередньо оскаржували як політичний статус-кво у Вашингтоні, так і багато ідей, що лежать в основі адміністрації Клінтона.

У 2005 році Фонд «Спадщина» піддався критиці з боку газети The Washington Post, у зв'язку зі згладжуванням кутів відносно Малайзії, в інтересах збереження ділових відносин між президентом «Спадщини» і тодішнім прем'єр-міністром Малайзії Махатіром Мохаммадом. Однак, фонд «Спадщина» заперечував усілякий конфлікт інтересів, заявляючи, що тільки завдяки співпраці цієї країни з США, після терактів 11 вересня 2001 року, ^[20] а також прогресуючим змінам в економічному і політичному житті країни, погляди на Малайзію змінилися. ^[21][22]

У грудні 2012 року було оголошено, що сенатор Джим Демінт йде у відставку з Сенату, щоб очолити Фонд «Спадщина». ^[23] Експерти передбачали, що його перебування на посаді може негативно вплинути на Фонд. ^[24] 10 травня 2013 року, Джейсон Рівін, співавтор вельми суперечливої доповіді аналітичного центру по витратах на амністію, залишив свою посаду, оскільки напередодні ЗМІ взяли під приціл його Гарвардську дисертацію 2009 року. Не залишилися без уваги ЗМІ і коментарі, які він зробив на форумі Американського Інституту Підприємництва в 2008 році. Тоді Рівін стверджував, що латиноамериканці та чорношкірі інтелектуально поступаються білим і зазнають труднощів з асимілюванням через генетичну схильність до зниженого IQ. ^{[25] [26]}

Дослідження, проведене в 2011 році, щодо проблеми бідності в Америці , ^[27] зазнало критики в редакційних статтях, опублікованих видавництвами The New Republic, The Nation, The Center For American Progress і The Washington Post. ^{[28] [29] [30] [31]}

У 2013 році, старшим науковим співробітником «Спадщини» Робертом Ректором було проведено дослідження над законопроектом Сенату 2013 року про імміграцію («Акт про безпеку кордонів, економічні можливості та модернізацію імміграційної системи»), однак через обрану Ректором методологію, воно піддалося критиці з боку діячів всього політичного спектра. ^[32] Примітно, що такі видання, як журнал Reason та Інститут Катона, критикували доповідь за те, що в роботі не був використаний динамічний аналіз, незважаючи на те, що фонд «Спадщина» підтримав використання такої методології при аналізі інших пропозицій в області політики. ^[33] Дослідження також зазнало критики, оскільки його співавтор, Джейсон Рівін, у своїй докторській дисертації 2009 року, стверджував, що при розробці державної політики, слід враховувати IQ іммігрантів. ^[34]

У липні 2013 року, в результаті численних суперечок щодо законопроекту про сільське господарство, Республіканський комітет з дослідження, що складається з 172 консервативних членів Палати представників США, заборонив співробітникам фонду «Спадщина» відвідувати його щотижневі зустрічі в Капітолії, повністю змінивши сформовану десятиліттями політику, не припиняючи співробітництво, виражене в «відвідуванні спільних заходів і брифінгів». ^[35]

У вересні 2015 року Фонд публічно заявив, що їхня база даних зазнала серію хакерських атак і посягання на цінну секретну інформацію. Видання The Hill порівняло витік даних з чимало відомим аналогічним випадком, що стався двома місяцями раніше в Управлінні кадрової служби. Особи та цілі злочинців невідомі. ^[36]

Фонд посприяв підготовці до переходу президентської влади до і після обрання Дональда Трампа. ^[37] Американська медіа-організація Politico 22 листопада 2016 року повідомила: Джерела трьох різних консервативних груп заявили, що співробітники фонду «Спадщина», протягом декількох місяців розглядали, накопичували та перевіряли резюме консервативних кандидатів на призначені посади, приділяючи увагу особливостям організації адміністрації Трампа, з метою забезпечити урядовий кабінет правильними людьми. ^[38]