Tripoli
«Тріполі» (італ. Tripoli) — торпедний крейсер Королівських ВМС Італії 2-ї половини XIX століття;
«Тріполі» | ||
---|---|---|
Tripoli | ||
Крейсер «Тріполі» | ||
Служба | ||
Тип/клас | Торпедний крейсер | |
Держава прапора | •Regia Marina | |
Корабельня | «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія | |
Закладено | 10 червня 1885 року | |
Спущено на воду | 26 серпня 1886 року | |
Введено в експлуатацію | 1 грудня 1886 року | |
Виведений зі складу флоту | 4 березня 1923 року | |
Статус | Розібраний на метал | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | стандартна - 835 т повна - 952 т | |
Довжина | 73,4 м | |
Ширина | 7,82 м | |
Осадка | 3,65 м | |
Бронювання | палуба - 38 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 6 парових котлів 3 парові машини | |
Потужність | 571 к.с. | |
Швидкість | 17,5 вузлів | |
Дальність плавання | 1000 миль на 10 вузлах | |
Екіпаж | 105-111 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 x 120-мм гармата 6 x 57-мм гармат «QF 6 pounder Nordenfelt» 2 x 37-мм гармати 3 x 37-м гармати Готчкісса | |
Торпедно-мінне озброєння | 5 x 356-мм торпедних апаратів |
Історія створення
Експериментальний крейсер «Тріполі» був першим справжнім торпедним крейсером в італійському флоті. Він був розроблений італійським кораблебудівником Бенедетто Бріном (італ. Benedetto Brin). Крейсер був закладений на верфі «Regio Cantiere di Castellammare di Stabia», Кастелламмаре-ді-Стабія 10 червня 1885 року. Спущений на воду 26 серпня 1886 року, вступив у стрій 1 грудня 1886 року.
Конструкція
Корпус корабля був суцільнометалевим, з двома щоглами. Силова установка складалась з 6 парових котлів та 3 парових машин подвійного розширення, кожна з яких обертала свій гвинт. Її потужність становила 2 543 к.с., що забезпечувало швидкість у 17,5 вузлів. Палуба крейсера була броньованою та мала товщину 38 мм.
Озброєння початково складалось з однієї 120-мм гармати, шести 57-мм гармат «QF 6 pounder Nordenfelt», двох 37-мм гармат, трьох 37-м гармати Готчкісса та п'яти 356-мм торпедних апаратів.
Історія служби
Після вступу у стрій «Тріполі» брав участь у декількох навчаннях флоту, на яких відпрацьовувався захист італійського узбережжя. У 1895 році він був включений до складу 2-ї Дивізії крейсерів.
У 1897-1898 роках крейсер був модернізований. На ньому були встановлені нові парові котли німецького виробництва, а також були зняті щогли. У 1910 році корабель був переобладнаний на мінний загороджувач. Після модернізації його озброєння складалось з двох 76,2-мм гармат, чотирьох 57-мм гармат та 64 мін. Торпедні апарати були демонтовані.
Корабель не брав участі у бойових діях під час італійсько-турецької війни, перебуваючи весь час у Венеції.
Після вступу Італії у Першу світову війну командувач італійського флоту Паоло Таон ді Ревель (італ. Paolo Thaon di Revel) вважав активні дії у вузькому Адріатичному морі небезпечними через загрозу, яка походила від австро-угорських підводних човнів та мін. Натомість він вирішив організувати блокаду на півдні Адріатики головними силами флоту, в той час, коли малі кораблі здійснювали рейди на ворожі кораблі та берегові укріплення. У рамках цієї стратегії використовувався також «Тріполі», здійснюючи постановку мін біля ворожого узбережжя.
1 липня 1921 року корабель офіційно був перекласифікований у мінний загороджувач. Але вже незабаром, 4 березня 1923 року він був виключений зі списків флоту та проданий на злам.
Джерела
- Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)