USS Gurnard (SS-254)
«Гарнард» (англ. USS Gurnard (SS-254)) – підводний човен військово-морських сил США типу «Гато», котрий прийняв участь у бойових діях Другої Світової війни.
Історія | |
---|---|
США | |
Назва: | USS Gurnard (SS-254) |
Замовлений: | 1 липня 1940 |
Будівник: | General Dynamics Electric Boat, Гротон, Коннектикут |
Закладений: | 2 вересня 1941 |
Спуск на воду: | 1 червня 1942 |
На службі: | 18 вересня 1942 |
Доля: | проданий на злам 26 вересня 1961 |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу Гато |
Водотоннажність: | 1549 над водою, 2463 при зануренні |
Довжина: | 95,02 м |
Ширина: | 8,31 м |
Осадка: | 5,18 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 21 вузол (над водою), 9 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 20000 км при швидкості 10 вузлів (над водою) |
Автономність: | 75 діб |
Максимальна глибина: | 90 м |
Екіпаж: | 6 офіцерів, 54 матроса |
Озброєння: |
|
Човен спорудила компанія General Dynamics Electric Boat на верфі у Гротоні, штат Конектикут. Після проведення випробувань поблизу Нью-Лондона (Конектикут) «Гарнард» 2 листопада 1942 вирушив на протилежну сторону Атлантики та 15 листопада прибув до шотландського порту Росніт, де облаштували базу підводних човнів США.
Походи
Всього човен здійснив дев’ять бойових походів
1-й похід
Тривав з 28 листопада по 27 грудня 1942-го та завершився прибуттям до Росніту. «Гарнард» діяв в Біскайській затоці поблизу іспанського узбережжя з метою виявлення німецьких проривачів блокади, проте не зміг досягнути якихось успіхів. Через малу ефективність дій підводних човнів США в Атлантиці їх поступово відправляли на Тихий океан, зокрема, «Гарнард» 25 січня – 7 лютого знову перетнув Атлантику та прибув до Нью-Лондону. Після проходження ремонту 29 квітня човен полишив Коннектикут та 26 травня досяг Перл-Гарбору.
2-й похід
Тривав з 12 червня по 26 липня 1943-го та завершився поверненням до Перл-Гарбору. Човен спершу діяв в районі Палау (важливий транспортний хаб японців на заході Каролінських островів), де 6 липня зазнав пошкоджень внаслідок атаки глибинними та авіабомбами, проте продовжив похід та 11 липня потопив вантажне судно у Філіппінському морі за шість з половиною сотень кілометрів на північний захід від Палау.
3-й похід
Тривав з 6 вересня по 28 жовтня 1943-го та завершився поверненням до Перл-Гарбору. «Гарнард» діяв у північній частині Південнокитайського моря (в подальшому цей район стане відомий як «Конвой Коллідж»), де 8 жовтня дещо більше ніж за сотню кілометрів на північний захід від північного завершення острова Лусон потопив два транспорти.
4-й похід
Тривав з 28 листопада 1943 по 7 січня 1944 та завершився поверненням до Перл-Гарбору. «Гарнард» діяв на схід від острова Хонсю, де 22 грудня торпедував та пошкодив вантажне судно Haferland (колишнє німецьке Havelland, 6334 тон), котре так і не було повернуте на службу. А 24 грудня човен знищив два транспорти та переобладнаний тральщик Наруо-Мару (215 тон). Нарешті, 27 грудня «Гарнард» торпедував та пошкодив переобладнаний легкий крейсер Гококу-Мару (буде потоплений іншим підводним човном у листопаді 1944-го). Після прибуття на базу «Гарнард» вирушив для ремонту на верфі Mare Island Navy Yard (Вальєхо, Каліфорнія), звідки повернувся до Перл-Гарбору 25 березня 1944-го.
5-й похід
16 квітня 1944-го човен вийшов на бойове патрулювання між островами Целебес та Мінданао. 6 травня за півтори сотні кілометрів на північний захід від Манадо він потопив одразу три судна зі складу конвою «Таке-ІІчі», котрий перевозив підкріплення на Нову Гвінею. Разом з транспортами загинуло біля 1300 військовослужбовців та було втрачено багато озброєння. 24 травня «Гарнард» додав до свого бойового рахунку танкер, знищений на вході до затоки Давао, а 11 червня прибув до Фрімантлу на західному узбережжі Австралії.
6-й похід
Тривав з 8 липня по 5 вересня 1944 та завершився поверненням до Фрімантлу. Човен побував у морях Банда, Молуккському, Сулавесі, Сулу та Мінданао, проте не зміг збільшити свій бойовий рахунок.
7-й похід
Тривав з 9 жовтня по 17 листопада 1944 та завершився поверненням до Фрімантлу. «Гарнард» патрулював у Південнокитайському морі уздовж північно-західного узбережжя острова Борнео та на початку листопада потопив вантажне судно. Крім того, човен провів мінну постановку біля узбережжя Сараваку.
8-й похід
Тривав з 11 грудня 1944 по 1 лютого 1945 та завершився поверненням до Фрімантлу. «Гарнард» патрулював у Південнокитайському морі, проте не зміг збільшити свій бойовий рахунок.
9-й похід
10 березня 1945-го човен знову попрямував до Південнокитайського моря. І на цей раз йому не вдалось досягнути нових успіхів, а 9 травня «Гарнард» прибув до Перл-Гарбору, звідки вирушив для ремонту на Mare Island Navy Yard.[1]
Післявоєнна доля
Вже у листопаді 1945 року човен вивели із бойового складу флоту.
Наприкінці 1949 року «Гарнард» активували для використання у навчанні Резерву ВМФ.
1 травня 1961 року човен остаточно виключили зі списків флоту і 26 вересня 1961 року продали на злам.
Бойовий рахунок
Дата | Назва | Тип | Тоннаж | Місце |
11.07.1943 | Тайно Мару | вантажне | 1925 | 12°53'N 131°49'E |
08.10.1943 | Тайан Мару | вантажне | 5655 | 18°24'N 119°9'E |
08.10.1943 | Дайніті Мару | вантажопасажирське | 5813 | 18°24'N 119°9'E |
24.12.1943 | Сейдзан Мару №2 | вантажне | 1898 | 34°2'N 136°19'E |
24.12.1943 | Тофуку Мару | вантажне | 5857 | 33°58'N 136°16'E |
24.12.1943 | Наруо Мару | переобладнаний тральщик | 215 | 34°17'N, 136°55'E |
06.05.1944 | Тенсіндзан Мару | вантажне | 6886 | 2°42'N 124°10'E |
06.05.1944 | Тайдзима Мару | вантажопасажирське | 6995 | 2°42'N 124°10'E |
06.05.1944 | Аден Мару | вантажопасажирське | 5824 | 2°42'N 124°10'E |
24.05.1944 | Татекава Мару | танкер | 10090 | 5°45'N 125°45'E |
03.11.1944 | Таймей Мару | вантажне | 6923 | 5°48'N 111°5'E |
Джерела
- Т. Роско, Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне, Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950)
Примітки
- Gurnard (SS-254) of the US Navy - American Submarine of the Gato class - Allied Warships of WWII - uboat.net. uboat.net. Процитовано 18 лютого 2021.