USS John Finn (DDG-113)

Джон Фінн (DDG-113)ескадрений міноносець КРО типу «Арлі Берк» ВМС США, серії IIa з 127/62-мм АУ. шістдесят третій корабель цього типу в складі ВМС США, будівництво яких було схвалено Конгресом США.

USS Джон Фінн (DDG-113)
USS John Finn (DDG-113)
Служба
Тип/клас Есмінець КРО типу Арлі Берк
Попередній клас клас Kidd
Підклас IIa з 127/62-мм АУ
Належність ВМС США
Порт приписки Сан-Дієго
На честь Джон Вільям Фінн
Корабельня Ingalls Shipbuilding
Замовлено 15 червня 2011
Закладено 5 листопада 2013
Спущено на воду 28 березня 2015
Введено в експлуатацію 15 липня 2017
Переданий 07 грудня 2016
Статус В строю
Ідентифікація
Девіз stand fast and fight
Емблема USS John Finn DDG-113 Crest.png
Параметри
Тоннаж 9 217 тонн (повна)
Довжина 155,3 метра
Ширина 20 метрів
Осадка 9,4 метра
Бронювання кевларовий захист в районі основних бойових постів
Технічні дані
Рухова установка 4 газових турбін General Electric LM2500
Гвинти 2 гвинта
Потужність 75000 кВт (100000 к.с.).
Швидкість 30 вузлів
Дальність плавання 4890 миль на 20 вузлах
Екіпаж 314 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 1×1 127 мм АУ Mark 45. Mod. 4/62 кал., (запас — 460 снарядів)
Торпедно-мінне озброєння 2 × 3 324-мм торпедні апарати Mk32 (6 торпед).
Ракетне озброєння до 74 ракет «Стандарт-2» або «Стандарт-3», 24 ракет (6×4) Сі Сперров в УВП Mk. 41
Зенітне озброєння 2×1 25-мм ЗАУ «Бушмастер», 4 12,7-мм кулемета.
Авіація 2 вертольоти SH-60 LAMPS III, вертолітний ангар

Назва

15 лютого 2011 року міністр військово-морських сил США Рей Мабус оголосив назву корабля. Есмінцю буде присвоєно ім'я «Джон Фінн» на честь Джона Вільяма Фінна (John William Finn), який першим отримав «Медаль Пошани» у Другій світовій війні. Фінн пішов у відставку в званні лейтенанта, після тридцяти років служби, і помер в 2010 році у віці 100 років.

Будівництво

Контракт на будівництво есмінця «John Finn» було підписано 15 червня 2011 року з суднобудівною компанією Ingalls Shipbuilding, яка розташована в Паскагула, штат Міссісіпі. «John Finn» став 29 кораблем типу «Арлі Берк», який буде побудований на верфі компанії Ingalls Shipbuilding.

Перше різання сталі для будівництва корабля була розпочата 3 вересня 2012 року. 4 листопада 2013 року відбулася церемонія закладки кіля. Спущений на воду 28 березня 2015 року. Церемонія хрещення відбулася 2 травня 2015 року. Хрещеною матір'ю стала пані Лаура Елізабет Ставрідіс , дружина адмірала ВМС США у відставці Джеймса Ставрідіса. 2 вересня 2016 завершив перший етап ходових випробувань, які протягом трьох днів проводилися в Мексиканській затоці. 11 листопада успішно завершив третій і останній етап морських випробувань. Переданий замовнику 7 грудня 2016 року, в 75-ту річницю нападу на Перл-Харбор.[1]

Бойова служба

2 червня 2017 року залишив корабельню в Паскагула, штат Міссісіпі, почавши перехід до порту приписки Сан-Дієго, штат Каліфорнія. 8 червня прибув з триденним візитом в порт Картахена, Колумбія. 13 червня прибув на військово-морську базу Васко Нуньєс-де-Бальбоа (Панама), після завершення транзиту через Панамський канал. 26 червня вперше прибув в порт приписки Сан-Дієго, який покинув 5 липня і попрямував в Перл-Харбор для підготовки до церемонії введення в експлуатацію, куди прибув 10 липня. 15 липня відбулася церемонія введення в експлуатацію.[2]

С 13 по 24 травня брав участь у навчаннях біля берегів Аляски Northern Edge 2019, де відпрацьовувалася взаємодія авіації трьох родів військ США: ВМС, ВПС і Корпусу морської піхоти.[3]

23 грудня 2020 року вийшов у своє перше заплановане розгортання до Індо-Тихоокеанського регіону разом із ударною групою авіаносця USS Theodore Roosevelt (CVN-71), з якого повернувся 2 квітня 2021 року.[4]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.