Yokosuka D3Y

Yokosuka D3Y «Myojo» (яп. 明星, Навчальний бомбардувальник флоту «Мйоджо» («Венера»)) — проєкт навчального бомбардувальника Імперського флоту Японії періоду Другої світової війни з дерев'яними поверхнями спроєктований на основі палубного бомбардувальника Aichi D3A.

Yokosuka D3Y
Призначення: навчальний літак
Перший політ: 1945
На озброєнні у: Імперський флот Японії
Всього збудовано: 5
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 300 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 450 км/год
Довжина: 11,22 м
Висота: 4,19 м
Розмах крила: 14 м
Площа крила: 32.8 м²
Споряджений: 4 200 кг
Двигуни: Mitsubushi Kinsei 54
Тяга (потужність): 1 300 к.с.
Внутрішнє бомбове навантаження: до 800 кг


Історія створення

З 1943 року в японської промисловості почались проблеми з постачаннями алюмінію та інших металів, і командування вимагало використовувати для виробництва не бойових літаків мінімум стратегічних матеріалів. Зокрема на арсеналу флоту в місті Йокосука почалась розробка дерев'яної версії Aichi D3A для навчальних потреб. Літак отримав заводське позначення Y-50 і офіційне флотське Навчальний пікіруючий бомбардувальник Тип 99 модель 12 (або D3A2-K). Планувалось зробити абсолютну копію палубного літака, але нестача професійних робітників змусили значно спростити конструкцію. Еліптичні крила та округлений хвіст було замінено на плоскі. Для збереження стабільності літака також довелось подовжити фюзеляж.

В липні 1944 року було завершено перший прототип оснащений двигуном Mitsubishi Kinsei 54 потужністю 1300 к.с, літак отримав нове позначення Експериментальний навчальний бомбардувальник флоту «Мйоджо» («Венера») або D3Y1-K. Через місяць було зроблено ще один прототип, але літак виявився дещо важче ніж планувалось і його відправили на допрацювання. Після полегшення виготовлення літака було доручено фірмі Matsushita, але до закінчення війни було виготовлено тільки три серійні машини.

Також на початку 1945 року було почато розробку D3Y2-K - літака камікадзе з відкидним шасі, двигуном Mitsubishi Kinsei 62 потужністю 1560 к.с. та двома 20 мм гарматами «Тип 99». Літак мав нести 800 кг бомбу. Прототип так і не було завершено, і початок серійного виробництва D5Y1 (нове позначення літака) так і не було почате. [1]

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

D3Y1-KD3Y2-K
Екіпаж 2 особи1 особа
Довжина 11,215 м11,515 м
Висота 4,185 м4,2 м
Розмах крил 14 м14 м
Площа крил 32,8 м²30,5 м²
Маса пустого 3 200 кг3 050 кг
Маса спорядженого 4 200 кг4 630 кг
Навантаження на крило 128 кг/м²151.8 кг/м²
Двигун Mitsubishi Kinsei 54Mitsubishi Kinsei 62
Потужність 1 300 к. с.1 560 к. с.
Питома потужність 3.23 кг/к.с.2.97 кг/к.с.
Максимальна швидкість 450 км/г
(на висоті 6200 м)
470 км/г
(на висоті 5000 м)
Крейсерська швидкість 296 км/г296 км/г
Операційна дальність 1 470 км
Практична стеля 9 250 м
Час набору висоти 6000 м за 13 хв. 23 с.6000 м за 11 хв. 45 с.

Озброєння

  • D3Y2-K:
    • 2 × 20 мм гармата «Тип 99 Модель 1»
    • 800 кг бомб

Джерела

  • Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)

Примітки

  1. Francillon, 1970, с. 469-471.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.