Євген Кумичич

Євген Кумичич (*Eugen Kumičić, 11 січня 1850 —†13 травня 1904) хорватський письменник епохи реалізму, журналіст, політик.

Євген Кумичич
хорв. Eugen Kumičić
Псевдо Jenio Sisolski
Народився 11 січня 1850(18500111)
Брсеч
Помер 13 травня 1904
Загреб
Поховання Мірогой
Підданство Австро-Угорщина
Національність хорват
Діяльність письменник
Alma mater Віденський університет
Знання мов хорватська[1]
Партія Партія праваd

Життєпис

Народився у містечку Брсеч (сучасна Приморсько-Ґоранська жупанія, Хорватія). Спочатку освіту отримав у місцевій парафіяльній школі. Потім закінчив середню школу у Фіуме (сучасна Рієка). Після цього поступив на медичний факультет Празького університету, проте, недовчившись, переводиться до Віденського університету на філософський факультет.

Після закінчення університету викладав у коледжах Спліта, Задара, Загреба. З 1875 по 1878 він перебував у Парижі, потім нетривалий час у Венеції. З 1879 до 1883 року викладав у Загребі. Водночас починає співробітничати з журналами — у 1882–1883 роках — «Хорватською вілою», у 1887–1888 роках з «Хорватією».

У 1884 році обирається до Сабору Хорватії, де відстоював інтереси хорватів від зазіхань угорського королівського уряду. У 1895 році обирається заступником голови Демократичної партії. Водночас все більше часу присвячує літературній діяльності. Помер у Загребі у 1904 році.

Творчість

Доробок Євгена Кумичича складається з 8 романів, 12 повістей, 1 новели («Випадок»), 4 есе, 2 драм («Сестри» та «Вакансії»), 1 комедії («Сімейна таємниця»).

Творчість знаменно як приклад жанрової специфіки хорватської реалістичної літератури 1880-1890-х років, пов'язаної з розвитком роману із життя сучасного суспільства в його соціальному аспекті. Своє естетичне кредо він виклав у статті «Про роман» 1883 року, спрямованої на захист реалізму.

Найважливішими творами є романи з сучасного авторові життя: «Ольга і Ліна» (1881 рік), «Здивовані свати» (1883 рік), «Пані Сабіна» (1883 рік), «Сирота» (1885 рік), де критично зображена соціальна дійсність того часу.

Його історичні романи «Змова Зрінські-Франкопан» (1892–1893 роки) та «Королева Лепа» (1902 рік) містять романтичні елементи, пов'язані з ідеалізацією старовинної хорватської шляхти.

Джерела

  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.