Письменник

Письме́нник, письме́нниця — у широкому розумінні — кожна людина, яка пише твори (не обов'язково художні, наукові, вірші також), висловлює власні думки, досвід і бачення світу у письмовій формі. У вузькому розумінні це автор художніх творів; особа, для якої літературна діяльність є професією. Синонімами до слова письменник є літератор, майстер слова, працівник пера.

Іван Франко — один із найбільш значних українських письменників.

Письменник — загальна назва осіб, що займаються створенням текстів, призначених, як правило, для невизначеного читацького кола.

Походження слова

Слово «письменник(-ця)» віддієслівного походження, сталося від дієслова «писати». Раніше текстові твори дійсно писалися «від руки». У XX столітті у зв'язку з розвитком науки й техніки умови письменницької праці змінилися, проте, не зважаючи на те, що більшість письменників і письменниць перейшли на набір текстів на друкарській машинці, а потім і на комп'ютері, слово зберегло своє значення.

Класифікація

Письменником чи письменницею зазвичай називають людину, для якої вказане заняття є основним або одним з основних. При цьому людина, для якої створення текстових творів є постійним, головним, або одним з головних джерел доходу, вважається професійним(-ою) письменником(-цею). Як в Україні, так і в інших країнах існують професійні письменницькі об'єднання (творчі спілки, асоціації).

Розмежування письменницької діяльності найчастіше відбувається за літературними родами, на підставі чого виокремлюють прозаїків, поетів/поеток, драматургів(-инь). Часто при такій диференціації зважають на жанрові уподобання автора чи авторки. Тому мова йде про байкарів (байкарок), новелістів(-ок), повістярів(-ок), романістів(-ок), нарисовців(-виць), гумористів(-ок) тощо.[1]

Див. також

Джерела

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.