Євреї в Башкортостані

Євреї в Башкортостані — одна з націй, що проживають у Республіці Башкортостан. Чисельність — 2 367 осіб (2002 рік), 98,8 % євреїв регіону — городяни (781 — в Уфі), на селі проживало 28 осіб (1 в Ніколо-Березівці (станом на 1 лютого 2014).

Мови євреїв Башкортостану їдиш (українсько-галицький і білорусько-литовський діалект) і російська.

Релігія

Релігія юдаїзм. Головний рабин — Дан Кричевський. Синагога побудована в 2008 році[1], будувалася в парковій зоні по вулиці Блюхера в Уфі[2]. Стара будівля синагоги розташовувалася в дерев'яному будинку по вул. Ханиковська, 54 (нині вул. Гоголя, 58). Поруч знаходилася двоповерхова кам'яна школа. До 1915 році побудована нова, кам'яна будівля синагоги поруч зі старою дерев'яною. У декоративному оздобленні цього будинку довільно використані елементи класицизму, бароко, модерну, візантійського і неоросійського стилів[3]. Синагога була єдиним релігійним центром у всьому регіоні. Синагога, школа стала центром розселення євреїв в Уфі.[3].

У будівлі синагоги працюють дитячий садок, гімназія, спортивний і тренажерний зали, музей пам'яті жертв Голокосту, басейн для ритуальних обмивань, благодійна їдальня[1].

Видаються щомісячні газети «Єврейська душа», «Шорашим».

Проводяться Дні єврейської культури[4][5], вільно проводяться релігійні свята.

Єврейське кладовище розташоване в Старій Уфі.

Історія

На території Історичного Башкортостану євреї зафіксовані в 19 столітті. У 1859 році в Уфі жили три єврейські родини; дві складалися з переїхавших із Сибіру поселенців-засланців, одна з міщан Могильовської губернії[3].

В Уфимській губернії в 1865 році було 157, 1897—720 осіб (майже всі жили в містах Уфа, Стерлітамак, Белебей, Мензелинськ, Златоуст). За даними Єврейської енциклопедії, у 1880—1881 роках тут жило вже 300 осіб, 130 з яких є відставними нижніми чинами та членами їх сімей, 120 — ремісниками з сім'ями[3].

Наприкінці XIX століття в Оренбурзькій губернії майже половина єврейського населення займалася виробничою діяльністю, 33,8 % — торгівлею, 6,2 % — збройних силах, 3,7 % — інтелектуальною діяльністю і 10,7 % — іншими видами діяльності. Тоді ж в Уфимській губернії було 12 лікарів і дантистів, 43 кравці, 37 торговців, 12 майстрів-годинникарів, 36 осіб у збройних силах. До 1920 року чисельність євреїв досягла 4,6 тис. осіб. Найбільша чисельність відмічена в Уфимському (3762) і Белебеєвському кантонах (666)[3].

За даними перепису 1926 року в Башкирській АРСР число євреїв становить лише 2 185 (47,2 % від показників 1920 року). За даними перепису населення, проведеного в 1939 році в Башкирській АРСР, було 3796 євреїв, причому в сільській місцевості 675 чоловік, що склало 17,3 % — найвищий з аналогічних показників за всі роки[3]

Зростання чисельності євреїв тривав і після Другої світової війни. Перепис 1959 року врахував у БАРСР понад 7,4 тис. євреїв (з вищою та середньою освітою було 690 осіб на одну тисячу).

З середини 60-х років XX століття чисельність зменшується: у 1970 році — 6,7 тис., 1979 рік — 5,9 тис., 1989 рік — 4,9 тис. і у 2002 році — 2,4 тис. Головна причина — еміграція. Якщо на початку 70-х років Башкирію покинуло дві єврейські родини, то за останнє десятиліття за кордон виїхало близько тисячі чоловік, в основному до Ізраїлю, а також у США. В 1994 році в Республіці Башкортостан проживало 3968 євреїв (80,8 % від числа євреїв 1989 року). З початку 2008 року з Уфи в Ізраїль не переїхала жодна людина[6]

Новий виток розвитку єврейської громади в Башкирії припадає на часи перебудови. У 1988 році в Уфі зареєстрований перший у Росії клуб любителів єврейської культури, перетворений в 1992 р. в «Єврейський національно-культурний центр „Кохав“». При центрі постійно функцінують школа з вивчення івриту, бібліотека, група милосердя. У 1991 році засновується Асоціація башкирсько-ізраїльського ділового співробітництва. У 1998 році відкритий благодійний фонд «Хесед Лея», волонтери якого допомагають літнім людям та інвалідам.

Однією з дивних рис існування юдейської громади в мусульманському регіоні стало зближення з існуючими звичаями, асиміляція. Цьому сприяла спільність релігійних традицій: обрізання на восьмий день життя хлопчика, повноліття в 12-13 років, заборона на споживання свинини, поховання небіжчиків у день смерті або на інший день у савані та інше. В ізраїльському місті Хайфа проживає велика кількість колишніх жителів Башкирії, вони організували «Хайфське об'єднання вихідців з Башкортостану», спільно проводять єврейські й башкирські свята[7].

У роки Радянської влади були відсутні релігійні відмінності між євреями і неєвреями, як і сам інтерес до юдаїзму, оскільки євреї були в більшості своїй членами ВЛКСМ, КПРС і розвивали ідеї марксизму-ленінізму. У ХХІ столітті наукові основи ідей Маркса, Енгельса, Леніна не забуті євреями і живуть в умах переселенців в Ізраїлі.

Єврейські організації

Уфа[8]

  • Відділення «РЄК», вул. Леніна, 97/2
  • Єврейська національно-культурна автономія Республіки Башкортостан, вул. Леніна, д. 97/2
  • Громадська організація «Єврейська національно-культурна автономія міста Уфи», вул. Леніна, д. 97/2
  • Єврейський Благодійний Фонд «Хесед Лея», вул. Леніна, д. 97/2
  • Уфимська єврейська релігійна громада «Ор Авнер Хабад Любавич» (ФЕОР), вул. Комуністична, 82
  • Недержавна освітня установа "Єврейська середня школа «Ор Авнер», вул. Герцена, 14

Стерлітамак

  • «Єврейська громада м. Стерлітамака».

Салават

  • «Єврейська громада м. Салавата».

Відомі люди Башкортостану

Микола Якович Кисельов врятував під час Другої світової війни життя 218 єврейським жителям села Долгіново, вивівши їх за лінію фронту в серпні—жовтні 1942 року[9][10].

Література

  • Шкурко Э. А. Евреи в Башкортостане: полтора века истории/Монография. Уфа: Аэрокосмос и ноосфера. 2007. с. 254[11]

Примітки

  1. В Башкортостане открылась первая синагога — Андрей Игнатенко — «Вероздание» — Российская Газета — Вчера главный раввин России Берл Лазар принял участие …
  2. Землю под синагогу в центре Уфы удалось получить с Божьей помощью МедиаКорСеть. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 14 жовтня 2016.
  3. Еврейский Интернет-клуб :: IJC. Архів оригіналу за 16 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  4. В Башкирии открылись Дни еврейской культуры — Новости Общества.
  5. Фестиваль еврейской культуры в прошел Стерлитамаке. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  6. Из Уфы перестали уезжать евреи — Кликни Уфу![недоступне посилання з лютого 2019]
  7. Выходцы из Башкирии продолжают отмечать в Израиле башкирские праздники
  8. Уфа. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  9. «Еврейская газета» :: «Незамеченный» подвиг. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 14 жовтня 2016.
  10. Спасти от Освенцима
  11. автор Шкурко Э.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.