Євреї в Башкортостані

Релігія — юдаїзм. Головний рабин — Дан Кричевський. Синагога побудована в 2008 році[1], будувалася в парковій зоні по вулиці Блюхера в Уфі[2]. Стара будівля синагоги розташовувалася в дерев'яному будинку по вул. Ханиковська, 54 (нині вул. Гоголя, 58). Поруч знаходилася двоповерхова кам'яна школа. До 1915 році побудована нова, кам'яна будівля синагоги поруч зі старою дерев'яною. У декоративному оздобленні цього будинку довільно використані елементи класицизму, бароко, модерну, візантійського і неоросійського стилів[3]. Синагога була єдиним релігійним центром у всьому регіоні. Синагога, школа стала центром розселення євреїв в Уфі.[3].

У будівлі синагоги працюють дитячий садок, гімназія, спортивний і тренажерний зали, музей пам'яті жертв Голокосту, басейн для ритуальних обмивань, благодійна їдальня[1].

Видаються щомісячні газети «Єврейська душа», «Шорашим».

Проводяться Дні єврейської культури[4][5], вільно проводяться релігійні свята.

Єврейське кладовище розташоване в Старій Уфі.

На території Історичного Башкортостану євреї зафіксовані в 19 столітті. У 1859 році в Уфі жили три єврейські родини; дві складалися з переїхавших із Сибіру поселенців-засланців, одна з міщан Могильовської губернії[3].

В Уфимській губернії в 1865 році було 157, 1897—720 осіб (майже всі жили в містах Уфа, Стерлітамак, Белебей, Мензелинськ, Златоуст). За даними Єврейської енциклопедії, у 1880—1881 роках тут жило вже 300 осіб, 130 з яких є відставними нижніми чинами та членами їх сімей, 120 — ремісниками з сім'ями[3].

Наприкінці XIX століття в Оренбурзькій губернії майже половина єврейського населення займалася виробничою діяльністю, 33,8 % — торгівлею, 6,2 % — збройних силах, 3,7 % — інтелектуальною діяльністю і 10,7 % — іншими видами діяльності. Тоді ж в Уфимській губернії було 12 лікарів і дантистів, 43 кравці, 37 торговців, 12 майстрів-годинникарів, 36 осіб у збройних силах. До 1920 року чисельність євреїв досягла 4,6 тис. осіб. Найбільша чисельність відмічена в Уфимському (3762) і Белебеєвському кантонах (666)[3].

За даними перепису 1926 року в Башкирській АРСР число євреїв становить лише 2 185 (47,2 % від показників 1920 року). За даними перепису населення, проведеного в 1939 році в Башкирській АРСР, було 3796 євреїв, причому в сільській місцевості 675 чоловік, що склало 17,3 % — найвищий з аналогічних показників за всі роки[3]

Зростання чисельності євреїв тривав і після Другої світової війни. Перепис 1959 року врахував у БАРСР понад 7,4 тис. євреїв (з вищою та середньою освітою було 690 осіб на одну тисячу).

З середини 60-х років XX століття чисельність зменшується: у 1970 році — 6,7 тис., 1979 рік — 5,9 тис., 1989 рік — 4,9 тис. і у 2002 році — 2,4 тис. Головна причина — еміграція. Якщо на початку 70-х років Башкирію покинуло дві єврейські родини, то за останнє десятиліття за кордон виїхало близько тисячі чоловік, в основному до Ізраїлю, а також у США. В 1994 році в Республіці Башкортостан проживало 3968 євреїв (80,8 % від числа євреїв 1989 року). З початку 2008 року з Уфи в Ізраїль не переїхала жодна людина[6]

Новий виток розвитку єврейської громади в Башкирії припадає на часи перебудови. У 1988 році в Уфі зареєстрований перший у Росії клуб любителів єврейської культури, перетворений в 1992 р. в «Єврейський національно-культурний центр „Кохав“». При центрі постійно функцінують школа з вивчення івриту, бібліотека, група милосердя. У 1991 році засновується Асоціація башкирсько-ізраїльського ділового співробітництва. У 1998 році відкритий благодійний фонд «Хесед Лея», волонтери якого допомагають літнім людям та інвалідам.

Однією з дивних рис існування юдейської громади в мусульманському регіоні стало зближення з існуючими звичаями, асиміляція. Цьому сприяла спільність релігійних традицій: обрізання на восьмий день життя хлопчика, повноліття в 12-13 років, заборона на споживання свинини, поховання небіжчиків у день смерті або на інший день у савані та інше. В ізраїльському місті Хайфа проживає велика кількість колишніх жителів Башкирії, вони організували «Хайфське об'єднання вихідців з Башкортостану», спільно проводять єврейські й башкирські свята[7].

У роки Радянської влади були відсутні релігійні відмінності між євреями і неєвреями, як і сам інтерес до юдаїзму, оскільки євреї були в більшості своїй членами ВЛКСМ, КПРС і розвивали ідеї марксизму-ленінізму. У ХХІ столітті наукові основи ідей Маркса, Енгельса, Леніна не забуті євреями і живуть в умах переселенців в Ізраїлі.

Микола Якович Кисельов врятував під час Другої світової війни життя 218 єврейським жителям села Долгіново, вивівши їх за лінію фронту в серпні—жовтні 1942 року[9][10].

• Шкурко Э. А. Евреи в Башкортостане: полтора века истории/Монография. Уфа: Аэрокосмос и ноосфера. 2007. с. 254[11]