Європейський Союз проти «Майкрософт»

Європейський Союз проти «Майкрософт» — справа, яка була порушена Європейською комісією Європейського Союзу проти компанії Microsoft за зловживання своїм домінуючим становищем на ринку у відповідності з антимонопольним законодавством. Справа почалася у 1993 році з позову фірми «Новелл» проти ліцензійної політики компанії «Microsoft». Після суду опублікували деяку інформацію, що стосується серверних продуктів компанії «Майкрософт» і випустити версію Microsoft Windows, що не включає як обов'язковий компонент програвач медіа-файлів Windows Media Player.

Початковий позов

Усе почалось з 1993 року, коли компанія «Новелл» заявила, що «Майкрософт» витісняє конкурентів з ринку антизаконодавчими методами. Це стосувалося у першу чергу ліцензійної політики, яка вимагала відрахувань за кожен комп'ютер, проданий постачальниками операційних систем фірми «Майкрософт», незалежно від того, чи була Microsoft Windows встановлена на комп'ютері. У 1994 році «Майкрософт» прийшла до угоди з позивачем, внісши зміни у свою ліцензійну практику[1]. У 1998 році позов підтримала компанія «Сан», посилаючись на недокументованість деяких інтерфейсів Windows NT. Через деякий час комісія Європейського Союзу почала розслідування яким чином технології потокового відео інтегровані в ОС Windows[2].

Рішення суду

Європейський союз постановив вирішення цієї справи у 2003 році, зобов'язавши компанію «Майкрософт» випустити на ринок версію Windows, без Windows Media Player, а також розкрити інформацію, необхідну для того, щоб інші мережеві продукти змогли повноцінно взаємодіяти та конкурувати з серверними та настільними версіями ОС Windows[3].У березні 2004 року Європейський союз зобов'язав «Майкрософт» виплатити € 497 млн.($ 794 млн або 381 млн фунтів стерлінгів). Це був найбільший штраф, коли було призначено Європейським Союзом на той момент[4]. У 2004 році європейським комісаром з питань конкуренції була назначена Нейлі Кроес. Її першим завданням на цій посаді було спостереження за виконанням санкцій, щодо «Майкрософт». Кроес заявила, що вона вважає відкрите програмне забезпечення кращим, ніж пропрієтарне[5].

Подальші події справи

У червні 2006 року «Майкрософт» заявила, що почала постачати Європейський союз необхідною інформацією, проте, згідно BBC, Європейський союз відзначив, що це було зроблено занадто пізно[6]. Тому, 12 липня 2006 Європейський союз оштрафував «Майкрософт» додатково на € 280,5 млн. (US $ 448,58 млн.), € 1,5 млн. (US $ 2,39 млн.).Європейський союз пригрозив підвищити штраф до € 3 млн.($4810000) в день до 31 липня 2006 року, якщо «Майкрософт» не вкладеться у цей термін[7].17 вересня 2007 апеляція «Майкрософт» проти комісії Європейського союзу була відхилена. Сума штрафу € 497 млн була підтверджена, як і вимоги, що стосувалися взаємодії з сервером і вбудованого медіа-програвача. На додаток, «Майкрософт» має сплатити 80% судових витрат Європейського союзу, а Європейський союз — 20% судових витрат «Майкрософт». Проте, апеляційний суд відхилив вимогу Комісії про те, щоб наглядовий піклувальник надалі мав необмежений доступ до даних про внутрішню організацію компанії[8]. 22 жовтня 2007 «Майкрософт» оголосила, що вона погодиться з рішенням суду і не подаватиме повторну апеляцію[9]."Майкрософт" оголосила, що вимагатиме 0,4% виручки (замість 5,95%) як відрахування за ліцензування тільки від комерційних постачальників сумісного програмного забезпечення і обіцяла не брати відрахувань з індивідуальних розробників відкритого програмного забезпечення. Інформація, необхідна для забезпечення сумісності доступна за одноразову плату в розмірі € 10 000 (US $ 15 992)[10]. 27 лютого 2008 ЄС оштрафував «Майкрософт» додатково на € 899 млн. (US $ 1,44 млрд.) за відмову підкоритися антимонопольному рішенню від березня 2004 року. Цей штраф став найбільшим за всі 50 років антимонопольної політики ЄС і залишався рекордним до 2009 року, коли Європейська комісія оштрафувала компанію «Інтел» на € 1,06 млрд. ($ 1,45 млрд.) за антиконкурентні дії на ринку[11]. Останнє рішення суду за непокору компанії «Майкрософт» передував штраф € 280 500 000 за період з 21 червня 2006 року по 21 жовтня 2007[12]. 9 травня 2008 «Майкрософт» подала апеляцію до Європейського суду першої інстанції, вимагаючи скасування штрафу € 899 млн, офіційно заявивши, що вона мала намір вжити «конструктивні зусилля, щоб домогтися ясності від суду»[13]. У щорічному звіті за 2008 рік компанія "Майкрософт" заявила

Європейська комісія уважно вивчає структуру об'ємних продуктів «Майкрософт» та умови, на яких ми надаємо деякі технології, використовувані в цих продуктах, таких як формати файлів, програмні інтерфейси і протоколи, іншим компаніям. У 2004 році Комісія зобов'язала нас створити нові версії ОС Windows, які не включають деякі мультимедіа — технології, і забезпечити наших конкурентів специфікаціями, з метою використання деяких пропрієтарних комунікаційних протоколів Windows, в їх власних продуктах. Втручання Комісії в розробку продуктів може обмежити нашу здатність до впровадження інновацій в Windows, або інші продукти в майбутньому, зменшить привабливість платформи Windows, для розробників і збільшить вартість розробки наших продуктів. Доступність ліцензій на протоколи і формати файлів можуть дозволити конкурентам розробляти програмні продукти, краще імітують функціональність наших власних продуктів, що призведе до падіння продажів наших продуктів[14].

Пов'язані розслідування

У травні 2008 року ЄС оголосив, що він збирається розслідувати підтримку формату OpenDocument в Microsoft Office[15]. У січні 2009 року Європейська комісія оголосила, що вона проведе розслідування, що стосується включенню браузера Internet Explorer до складу операційної системи Microsoft Windows, зазначивши: «Прив'язка фірмою» Майкрософт «браузера Internet Explorer до Windows шкодить конкуренції між браузерами, підриває інновацію продуктів і в кінцевому підсумку зменшує вибір споживача»[16]. 16 грудня 2009 ЄС дозволив вибір конкуруючих браузерів за умови, якщо «Майкрософт» забезпечить «вікно вибору», що дозволяє користувачеві вибрати один з 12 популярних браузерів, розташованих у випадковому порядку[17].У список включені наступні браузери:

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.