Європейський кодекс електронних комунікацій

Європейський кодекс електронних комунікацій регулює комунікаційні мережі і послуги у рамках Єдиного цифрового ринку.

Кодекс прийнятий у формі Директиви (ЄС) 2018/1972 Європейського парламенту і Ради від 11 грудня 2018 (англ. Directive (EU) 2018/1972 of the European Parliament and of the Council of 11 December 2018 і є частиною ширшого пакету підключень (connectivity package), запропонованого Європейською Комісією у 2016 році з метою забезпечення повної участі громадян та підприємств ЄС у цифровій економіці.

Кодекс охоплює такі основні сфери:

  • управління спектром (розподіл та використання радіочастотного ресурсу);
  • доступ операторів до мереж та симетричне регулювання всіх провайдерів в конкретних випадках;
  • нове визначення «послуга електронних комунікацій», яке тепер включає не тільки послуги, які надаються за допомогою передавання сигналу, але й OTT послуги (Over-The-Top Services);
  • посилення захисту прав споживачів;
  • посилення незалежності та розширення повноважень регуляторів у сфері електронних комунікацій та інших компетентних органів.

Імплементація в Україні

На базі Європейського кодексу електронних комунікацій в Україні було розроблено та прийнято Закон України "Про електронні комунікації", що набирає чинності 1 січня 2022 року.

Другою частиною імплементації Кодексу в Україні є зміна правового статусу регулятора ринку (НКРЗІ). З цією метою розроблений Проект Закону про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектру та надання послуг поштового зв'язку України (№4066).

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.