Європейський суд (ЄС)
Європейський суд (англ. European Court of Justice) — найвища інстанція Суду Європейського Союзу, рішення якої не можуть бути оскаржені.
Європейський суд | |
![]() | |
![]() | |
Галузь промисловості | international governmental or non-governmental organizationsd[1] |
---|---|
Дата створення / заснування | 1952 |
Держава |
![]() |
Місце розташування | Люксембург |
Юрисдикція | ЄС |
Розташування штаб-квартири | Люксембург |
Кількість відстежувачів | 83 546 |
Офіційний сайт | |
![]() |
Європейський суд у Люксембурзі був однією з перших інституцій Європейської спільноти з вугілля та сталі, заснованою відповідно до Паризького договору 1951 року. Римський договір 1957 року зобов'язав його стежити за виконанням всіх європейських договорів.
До складу Суду входять по одному судді від кожної держави-члена (разом 27), яким допомагають вісім генеральних адвокатів. Суддів та адвокатів призначають за загальної згоди держав-членів на шестирічний термін. Суд може засідати в палатах чи збиратись на пленарні засідання для розгляду особливо важливих чи складних справ та на вимогу держав-членів.
Від жовтня 2015 року Суд очолює Кун Ленартс.
Функції
- Перевірка на відповідність договорам документів, виданих європейськими інституціями й урядами
- Тлумачення права Союзу за запитом національних судів (у межах преюдиційної процедури).
У 1993—2009 роках до Європейського суду щороку надходило 200—300 преюдиційних запитів[3].
Примітки
- 20th Century Press Archives — 1908.
- Aligned ISNI and Ringgold identifiers for institutions // zenodo — 2017. — doi:10.5281/ZENODO.758080
- Саломатин А. Ю. Деятельность суда ЕС и европейское общественное мнение // Современная Европа. — 2015. — № 5 (65). — С. 22 — 23 (рос.)