Європейський суд аудиторів

Європейський суд аудиторів (Рахункова палата) (англ. European Court of Auditors) — з 1992 року (Маастрихтський договір) інституція Європейського Союзу, що перевіряє законність і правильність прибутків і видатків Європейського Союзу згідно з бюджетом, а також оцінює управління фінансами.

Емблема Європейського суду аудиторів
Європейський Союз

Це одна із статей, що входять до серії:
Політичний устрій Європейського Союзу

Результатом реформ ЄЕС в 1970-х роках став Договір про реформування бюджетного процесу 1975р.

Починаючи з 1977 року в Люксембурзі розпочав роботу Суд Аудиторів, персонал становить близько 550 працівників.

Склад Суду Аудиторів

Суд включає по одному представнику від кожної держави-члена, 28 станом на початок 2014.

Представники призначаються на шість років Радою ЄС, за згодою з Європейським Парламентом.

Зі свого складу члени обирають на 3 роки Голову, з правом повторно переобрання.

Вибори проводяться шляхом таємного голосування серед претендентів на дану посаду. До його обов'язків входить скликати й очолювати засідання Суду, а також надавати гарантії щодо реалізації прийнятих рішень та успішного ведення справ. Голова Рахункової палати також представляє суд і призначає свого представника в позовному порядку.

З 2007 по 2017 головою Європейського суду був обраний португалець Vítor Manuel da Silva Caldeira. Його попередниками були: британець Норман Прайс (Sir Norman Price), ірландець Майкл Мерфі (Michael Murphy), француз П'єр Лелон (Pierre Lelong), уродженець Люксембургу Марсел Март (Marcel Mart) та інші.

Діючим президентом Європейського суду аудиторів є німецький юрист та політичний діяч Клаус-Хайнер Лене, обраний 13 вересня 2016 року.

З огляду на суттєве зростання кількості членів СА після розширення Євросоюзу, для підготовки певних звітів і позицій Суд, згідно з Ніццьким договором, отримав право створювати «палати» з кількох членів. Робота СА здійснюється в 5 постійних контрольних палатах (камерах).

Компетенція СА (Рахункової палати)

  1. Всі інституції ЄС, і будь-які установи, які оперують коштами від імені ЄС, а також державні ревізійні органи чи урядові відомства мусять надавати документи на запит Суду аудиторів (СА).
  2. За потреби Суд аудиторів може вивчати документи: «на місці в інших інституціях… та державах-членах» або «в приміщенні будь-якого органу, що управляє коштами від імені Спільноти та будь-якої фізичної чи юридичної особи, яка отримувала гроші з бюджету» (стаття 248.3 Договору про заснування Європейської Спільноти).
  3. Результати своїх досліджень оприлюднює у вигляді звітів — регулярних річних та спеціальних тематичних. Крім того, за законом, перш ніж ухвалювати фінансові й антишахрайські законодавчі акти, Рада запитує думку Суду аудиторів.

Див. також

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.