Євстафій Аргир (друнгарій вігли)

Євстафій Аргир (д/н — бл. 910) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.

Євстафій Аргир
Εὐστάθιος Ἀργυρό
Народився невідомо
Помер бл. 910
·отрути
Підданство Візантійська імперія
Діяльність військовослужбовець
Титул магістр
Посада друнгарій вігли
Військове звання стратег
Рід Аргири
Батько Лев Аргир
Діти 3 сини

Життєпис

Походив з провінційної знаті. Син Льва Аргира, турмарха. Про дату народження та освіту нічого невідомо. Висловлюється припущення, що розпочав кар'єру у війську у 860-х роках. Вперше згадується у письмових джерелах 866 року у зв'язку з вбивством цезаря Барди Василем Македонянином. Тоді Євстафій Аргир обіймав посаду протостратора (на кшталт головного конюшого).

У 902—904 роках був друнгарієм, керував частиною візантійського флоту, що діяла на півночі Егейських островів, захищаючи від нападу арабських піратів з Криту. У 904 році отримав титул патрикія та посаду гіпостратега (заступника) феми Анатолік. На цій посаді очолив походу проти арабської династії Хамданідів. Того ж року під орудою доместіка схол Сходу Андроніка Дуки брав участь у битві під Германікеям, де мусульманам було завдано рішучої поразки. За цим Аргир переміг супротивника у битві при Тарсі.

У 906 році підтримав заколот Андроніка Дуки, але незабаром відійшов від того, коли побачив відсутність підтримки Дуки з боку місцевої знаті та Хамданідів. Але Євстафія Аргира було позбавлено титулів та посад й заслано при Принцеві острови. Але вже у 907 році отримав прощення та повернення майна й титулу. Призначено стратегом феми Харсіан, що межувала з володіннями Хамданідів. тут діяв вправо, перетягнувши на бік імперії дрібних місцевих князів в горах Тавру та біля Євфрату, що дозволило зміцнити кордони Візантії. На цих територія створено фему Ліканд.

У 908 році отримав титул магістра, що був найвищим для аристократів (нечленів імператорської родини). Того ж року призначається друнгарієм вігли (імператорської гвардії). Але невдовзі вступив у конфлікт зі впливовим євнухом Самонасом, який не довіряв Аргиру, оскільки той залишався союзником роду Дук. У 910 році його позбавлено посади та відправлено у заслання до власного маєтку (ікосу) в Харсіані. Дорогою до місця призначення Євстафій Аргир помер, ймовірно від отруєння.

Родина

Характеристика

Візантійські історики вихваляють Євстафія Аргіроса як розумну, звитяжну, розсудливу та справедливу людину. Розглядають як одного з найкращих військових очільників часів імператора Льва VI.

Джерела

  • Guilland, Rodolphe (1967). «Le Drongaire et le Grand drongaire de la Veille». Recherches sur les institutions byzantines, Tome I (in French). Berlin: Akademie-Verlag. pp. 563—587.
  • Tougher, Shaun (1997). The Reign of Leo VI (886—912): Politics and People. Leiden: Brill. ISBN 978-9-00-410811-0.
  • Cheynet, J.-C.; Vannier, J.-F. (2003). «Les Argyroi». Zbornik Radova Vizantološkog Instituta (in French). 40: 57–90. ISSN 0584-9888. Archived from the original (PDF) on 2011-07-23.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.