Єдиний митний тариф України
Єдиний митний тариф України — юридичний термін, що з 2001 року фактично означає те саме що і Митний тариф України.
Поняття Єдиного митного тарифу вперше визначено в 1991 в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» [1].
В 1992 Законом України «Про Єдиний митний тариф»[2] був прийнятий сам Єдиний митний тариф України. В цьому законі «єдиний митний тариф» визначався як систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.
В 2001 був прийнятий Закон України «Про Митний тариф України».[3] Із набуттям чинності цим законом, Єдиний митний тариф України, як звід ставок, втратив чинність. Ставки ввізного (імпортного) мита з 2001 визначаються Митним тарифом України. Ставки вивізного (експортного) мита визначаються низкою окремих законів України.
Проте сам Закон України «Про Єдиний митний тариф» все ще чинний і визначає порядок формування та застосування митного тарифу.
Примітки
- Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність». Перевірено 2009-06-13.
- Закон України «Про Єдиний митний тариф» Перевірено 2009-06-13.
- Закон України «Про Митний тариф України». Перевірено 2009-06-12.
Див. також
Посилання
- Єдиний митний тариф України //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. – 2-е вид., переробл. і доповн. – К.: Алерта, 2011– 558 с.
- Єдиний митний тариф // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — ISBN 966-7492-00-8.