Єжова Олена Іванівна

Рідна сестра: драматична актриса тієї ж Петербурзької трупи Катерина Єжова; на тій же сцені служила ще одна сестра Марія (Марія)[5].

Олена Іванівна Єжова, як і її сестри, навчалися у Петербурзькій театральній школі. Ще ученицею вперше вийшла на сцену в 1806 році, виконавши роль Фетиньї в опері «Мельник — чаклун, хвалько та сват» М. М. Соколовського. Закінчивши театральну школу в 1809 році, відразу була призначена до оперної частини Петербурзької імператорської трупи. Крім академічних оперних ролей виконувала народні пісні[2]. Все своє творче життя вона виступала на сцені Большого Кам'яного театру — спочатку як оперна співачка, а з віком (в 1820-х рр.) повністю перейшла в драматичну частину.

Була драматичною актрисою комічного амплуа, створюючи на сцені, головним чином, образи простолюдинок: солдаток, кухарок, нянь, свах, сварливих баб[2]. Сучасна критика визначала унікальність актриси через «зовнішню виразність, щирість тону, багатство мовні інтонації та яскраво підкреслену типовість» й оцінювала її вплив на наступні покоління драматичних актрис: її «вплив дуже значний: такі великі акторки, як Ю. М. Лінська, М. М. Александрова, В. В. Стрельська при виконанні жіночих комічних ролей слідували традиціям Гусєвої»[3].

Всього Олена Єжова прослужила на Петербурзькій імператорській сцені понад 40 років. Померла 1853 року на сцені, граючи в комедії Сухоніна «Російське весілля»[3].

Музичний репертуар виконувала під керівництвом К. Кавоса.

• 1807 — «Діва Дунаю» С. І. Давидова або К. Кавоса[6]
• 1809 — «Дівич-вечір, або Філаткіне весілля» О. М. Тітова — Соломоніда (перша виконавиця)
• 1818 — «Новий бедлам, або Прогулянка до будинку божевільних» Л. В. Маурера — Аглая (перша виконавиця)
• 1818 — «Перекинуті вози» Ф. А. Буальдье — Пані Аврора де Глісенвій (вперше на російській сцені)
• 1819 — « Мельник - чаклун, брехло і сват » М. М. Соколовського — Фетіна (вперше в петербурзькому Великому театрі)
• 1820 — «Нова метушня, або Женихи чужих наречених» К. Кавоса — Галчин (перша виконавиця)
• 1821 — «Нареченого конем не об'їдеш, або Немає лиха без добра» Л. Маурера — Грімардо (перша виконавиця)
• 1822 — «Карантин» О. М. Верстовського і Л. В. Маурера — Бригадирша Арбатова
• 1823 — «Продажна одноколка» Ф. Ю. Шольца — Андронівна (вперше в Петербурзі)
• 1823 — «Місячна ніч, або Домові» О. О. Аляб'єва — Трусімова (перша виконавиця)
• 1827 — «Моя дружина виходить заміж» О. О. Аляб'єва та О. М. Верстовського — Пані Бонішон (вперше в Петербурзі)

[3]

• «Двоємужница, або Навіщо підеш, то і знайдеш» О. О. Шаховського — сваха Кузьмівна (перша виконавиця)
• «Недоросток» Д. І. Фонвізіна — Єремеївна
• 19 квітня 1836 року — «Ревізор» М. В. Гоголя — слюсарша Пошльопкіна (перша виконавиця)
• 9 грудня 1842 — «Одруження» — сваха Текля (перша виконавиця)
• 20 січня 1884 — «Без вини винуваті» О. М. Островського — Аннушка (вперше в Санкт-Петербурзі)

Крім того, на рахунку Олени Іванівни величезна кількість водевільних ролей репертуару 1830—1840 рр.

Є. П. Бобров, А. І. Вальберхова, М. В. Величкин, Я. С. Воробйов, К. І. Гамбуров, Федір Григор'єв, О. П. Долбілов, О. М. Карайкина, Г. Ф. Климовський, М. С. Лебедєв, А. Поляков, О. Ю. Пономарьов, Х. Ф. Рахманова, Є. В. Рикалова, В. М. Самойлов, С. В. Самойлова, Н. С. Семенова, О. Я. Сосницька, М. О. Чудин, Василь С. Шарапов, В. А. Шемаєв, І. І. Сосницький, О. Є. Мартинов, О. І. Афанасьєв, М. Й. Дюр, В. М. Асенкова, Григор'єв 1-й, Григор'єв 2-й, П. І. Толчонов, П. К. Бормотова, М. Г. Беккер, Л. П. Фалєєв та багато інших.

• Селиванов Н. А., Е. И. Гусева, «Ежегодник императорских театров», СПб, 1894—1895, приложение, кн. 1
• Каратыгин П., Записки, СПб, 1880, нов. изд. в 2 тт., Л., 1930;
• Памяти Е. И. Гусевой. «Ежегодник императорских театров», СПб, 1902 — 03, кн. 3
• Борисоглебский М. Прошлое балетного отделения Петербургского театрального училища. — Л., 1938. Т. 1. С. 352.