Єлизавета Прусська

Народилась 18 червня 1815 року в Берліні. Була шостою дитиною та третьою донькою в родині принца Вільгельма Прусського та його дружини Марії Анни Гессен-Гомбурзької. Мала старшого брата Адальберта. Інші діти померли в ранньому віці до її народження. Згодом сімейство поповнилося сином Вальдемаром та донькою Марією.

Теплу пору року родина проводила у замку Фішбах в Силезії, нерідко повертаючись до Берліна вже на початку грудня. Діти користувалися там певною свободою: грали з сільськими дітлахами, відвідували двір та стайні, вчилися поводитися з тваринами.

Карл Гессенський

У віці 21 року Єлизавета взяла шлюб із 27-річним принцом Гессенським Карлом. Весілля пройшло 22 жовтня 1836 у Берліні. Оселилися молодята у Палаці принца Карла (нім. Prinz-Carl-Palais) в Дармштадті в райні Бессунґен. Приїзд пари вітали балом-маскарадом на 2500 осіб.[1] У подружжя з'явилося четверо дітей:

• Людвіг (1837—1892) — великий герцог Гессенський та Прирейнський у 1877—1892 роках, був двічі одруженим, мав семеро дітей;
• Генріх (1838—1900) — генерал кінноти прусської армії, був двічі морганатично одруженим, мав двох дітей від обох шлюбів;
• Анна (184—1865) — дружина великого герцога Мекленбург-Шверіну Фрідріха Франца II, мала єдину доньку, яка не залишила нащадків;
• Вільгельм (1845—1900) — генерал від інфантерії прусської армії, був морганатично одруженим з Жозефіною Бендер, мав єдиного сина, що не залишив нащадків.

Шлюб був не надто гармонійним. Карл вважав дружину потворною та нудною, а Єлизавета зі свого боку описувала чоловіка як холодного та нелюба.

Світлина в поважні роки

Свою діяльність на новій батьківщині вона присвятила турботі про бідних. На момент її приїзду до Дармштадту у великому герцогстві майже не існувало соціальної благодійності, тому жінка не знайшла сприятливого ґрунту. Втім, поступово її діяльність набула популярності. Нею була створена низка благодійних організацій. Найбільшою з них став будинок дияконис Єлизаветинського фонду, заснований у 1858 році, на будівництво якого вона передала 10 тисяч гульденів. Відома своїм благочестям і милосердям, принцеса, разом із придворним проповідником, зібрали навколо себе освічені дармштадтські кола. Спільними зусиллями вони намагалися сприяти суспільному добробуту населення. Політикою не цікавилася і не намагалася на неї впливати.[2]

У 1852 році успадкувала від батька, окрім іншого, картину Ганса Гольбейна-молодшого «Мадонна бургомістра Якоба Маєра цум Газена», написану ним у 1526 році, і привезла її до Дармштадту. Згодом цей витвір мистецтва став відомим як «Дармштадтська Мадонна».

Мала добрі відносини зі своєю невісткою Алісою Великобританською. В останні роки життя страждала від надлишкової ваги. Її чоловік пішов з життя у березні 1877 року. Єлизавета ще була присутньою на весіллі онуки Вікторії із Людвігом Баттенбергом і дожила до появи правнучки Аліси.

Померла 21 березня 1885 року в Дармштадті. Похована у Старому мавзолеї в парку Розенгое в Дармштадті.[3]

• Великий хрест ордену Святої Катерини (Російська імперія) (8 липня 1841);
• Орден королеви Марії Луїзи (Іспанія).

• 18 червня 1815—22 жовтня 1836 — Її Королівська Високість Принцеса Єлизавета Прусська;
• 22 жовтня 1836—21 березня 1885 — Її Королівська та Великогерцозька Високість Принцеса Карл Гессенський та Прирейнський.

• Manfred Knodt: Die Regenten von Hessen-Darmstadt. 1. Auflage. Schlapp, Darmstadt 1976, ISBN 3-87704-004-7

• Гогенцоллерни (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Єлизавети Прусської (англ.)
• Генеалогія Карла Гессенського та Прирейнського (англ.)