Адальберт Прусський
Адальберт Генріх Вільгельм Прусський (нім. Adalbert Heinrich Wilhelm von Preussen; 29 жовтня 1811, Берлін — 6 червня 1873, Карлсбад ) — прусський принц, військово-морський теоретик і адмірал, один з творців військово-морського флоту Німеччини. Син принца Вільгельма, молодшого брата Фрідріха Вільгельма III та принцеси Марії Анни Гессен-Гомбурзької; двоюрідний брат короля та імператора Вільгельма I.
| Адальберт Прусський | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Adalbert von Preussen | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Heinrich Wilhelm Adalbert von Preussen | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження |
29 жовтня 1811[1][2][3] Берлін, Королівство Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Смерть |
6 червня 1873[1][2][…] (61 рік) Карлові Вари, Чехія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Берлінський собор | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Королівство Пруссія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Член | Academy of Science for Public Utilityd | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання | адмірал | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | французько-прусська війна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід | Гогенцоллерни | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Aldalbert Johann Baptist Baron von Barnimd[2] | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 Адальберт Прусський у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_-_ribbon_bar.png.webp){kind=small}
_-_ribbon_bar.png.webp){kind=small}
Артилерійська служба
Служив в артилерії в 1832—1854 роках, у 1840 році отримав чин генерал-майора. У 1826 році принц відвідав Голландію, у 1832 році — Англію і Шотландію, в 1834 році — Петербург і Москву, в 1837 році — південну Росію, Туреччину, Грецію і Іонічні острови, в 1842 році — Бразилію. Спогади про останню подорож (нім. «Ans meinem Reisetagebuche 1842—43 г.») були видані у вигляді манускрипту в Берліні в 1847 році, а пізніше переведені на англійську мову.
24 червня 1834 року був нагороджений орденом Орден Андрія Первозванного[4]. В червні 1843 року отримав чин генерал-інспектора прусської артилерії, в 1846 році — генерал-лейтенанта.
Морська служба
Після видання своєї брошури Denkschrift über die Bildung einer deutschen Flotte (Потсдам, 1848 рік) призначений головою комісії морського міністерства і взяв діяльну участь в створенні німецького флоту. В 1849 році він став командиром берегової ескадри і 30 березня 1854 року отримав чин адмірала, де зайнявся особисто складом служби персоналу в новоствореному прусському адміралтействі і будівництві військової гавані в Ядебузі.
В серпні 1856 року вирушив у пробне плавання на корветі «Данциг» в Середземне море і оглядав береги Рифу, де в 1852 році було захоплено прусське торгове судно. Тут він висадився з 65-а людьми біля мису Трефоркаса, але, був обстріляний піратами на неприступній місцевості, втративши багато людей і отримавши важке поранення, повернувся на корабель.
У 1861—1871 роках Адальберт був головнокомандуючим всього прусського флоту і зробив кілька плавань. Під час Данської війни 1864 року він командував Остзейской ескадрою. Під час Австро-прусської війни 1866 був при головній квартирі 2-ї прусської армії — в битвах під Находом, Скаліцем, Швейншедлем, Кеніггрецем. З утворенням Північнонімецького союзу Адальберта призначили головнокомандувачем союзного флоту.
У Франко-прусській війні (1870 рік) північнонімецький флот не міг встояти проти ворога і був вчасно введений до Вільгельмсгафену, принц відправився до Франції, де взяв участь у війні. Після укладення мирного договору Адальберт залишив посаду головнокомандувача флотом, але як генерал-інспектор продовжував піклуватися про його подальший розвиток.
Навесні 1873 року він оселився для лікування в Карлсбаді, де помер 6 червня 1873 року.
Родина
Адальберт мав морганатичний шлюб з балериною Терезою Ельслер, яка отримала від Фрідріха-Вільгельма IV звання баронеси фон Барні. Єдиний син Адальберта, барон Адальберт фон Барні, народився 25 квітня 1841 року. Через слабкість здоров'я він не міг служити на військовій службі і в 1859 році відправився в супроводі доктора Гартмана подорожувати по Єгипту і Нубії, де помер від місцевої лихоманки 12 липня 1860[5]. В 1882 році в Вільгельмсгафені йому було встановлено пам'ятник.
Нагороди
Королівство Пруссія
- Орден Чорного орла з ланцюгом
- орден (29 жовтня 1921)
- ланцюг (1829)
- Орден Червоного орла, великий хрест з дубовим листям і мечами на кільці
- Орден Корони (Пруссія) 1-го класу з мечами
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, великий командорський хрест
- Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу з мечами
- Pour le Mérite (31 липня 1866)
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Королівство Ганновер
- Королівський гвельфський орден, великий хрест (1832)
- Орден Святого Георгія (Ганновер) (1847)
Велике герцогство Гессен
- Орден Людвіга, великий хрест (8 квітня 1941)
- Хрест «За військові заслуги» (Гессен)
Королівство Баварія
- Орден Святого Губерта (1849)
- Орден «За заслуги» (Баварія), великий хрест
Велике Герцогство Баден
- Орден Вірності (Баден) (1852)
- Орден Церінгенського лева, великий хрест (1852)
Мекленбург
- Орден Вендської корони, великий хрест з короною в руді
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го і 1-го класу
- Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Австрійська імперія
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 1-го класу з військовою відзнакою
- Королівський угорський орден Святого Стефана, великий хрест
Російська імперія
- Орден Андрія Первозванного
- Орден Святого Олександра Невського
- Орден Білого Орла (Російська імперія)
- Орден Святої Анни 1-го ступеня
- Орден Святого Станіслава 1-го ступеня
- Орден Святого Георгія 4-го ступеня
Інші країни
- Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга, великий хрест із золотою короною (21 серпня 1854)
- Орден Альберта Ведмедя, великий хрест (29 листопада 1854)
- Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1864)
- Орден Золотого Лева (Курфюрство Гессен)
- Орден Леопольда I, великий ланцюг (Бельгія)
- Орден Південного Хреста, великий хрест (Бразильська імперія)
- Орден Спасителя, великий хрест (Королівство Греція)
- Медаль «За військові заслуги» (Ліппе)
- Орден Нідерландського Лева, великий хрест
- Орден Вежі й Меча, великий хрест (Королівство Португалія)
- Орден Білого Сокола, великий хрест (Велике герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське)
Кораблі, названі на честь принца
- SMS Prinz Adalbert (1864) — перший прусський броненосець
- SMS Prinz Adalbert (1876) — броненосний корвет
- SMS Prinz Adalbert (1901) — броненосний крейсер
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118814869 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
- Енциклопедія Брокгауз
- Карабанов П. Ф. Списки замечательных лиц русских / [Доп.: П. В. Долгоруков]. — М.: Унив. тип., 1860. — 112 с. — (Из 1-й кн. «Чтений в О-ве истории и древностей рос. при Моск. ун-те. 1860»)
- Гартман. Reise des Freiherrn A. v. Barnim durch Nordost-africa. Берлін, 1863.
Література
- Адальберт, прусский принц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)