Єрмоленко Анатолій Миколайович

Єрмоленко Анатолій Миколайович (нар. 5 грудня 1952; Київ — український науковець, філософ, доктор філософських наук (1991), професор (1996), член-кореспондент Національної академії наук України (2018). Заслужений діяч науки і техніки України.

Єрмоленко Анатолій Миколайович
Народився 5 грудня 1952(1952-12-05) (69 років)
Київ
Країна  Україна
Діяльність професор
Alma mater Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Галузь філософія
Заклад Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України
Посада Директор
Звання Член-кореспондент Національної академії наук
Ступінь доктор філософських наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

З 5 червня 2018 року директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України.[1]


Життєпис

Народився 5 грудня 1952 року у Києві.

Закінчив філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1978).

Навчався в аспірантурі Інституту філософії АН УРСР (1978–1981).

З 2002 року завідувач відділу соціології і філософії.

За сумісництвом, з 1993 – викладач, від 2000 року – професор кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Запрошений дослідник: Вільний Університет Берліна (2004; 2009); Інститут філософських досліджень Ганновера (2007); запрошений професор Європейського гуманітарного університету (Вільнюс, 2007, 2008).

За сумісництвом, працював у 1993–1998 році професором кафедри філософії філософського факультету Київського національного університету, професором Науково-консультаційного центру Національної академії аграрних наук України.

5 червня 2018 року обраний Директором Інституту філософії НАН України.

Наукові напрямки

Вивчає проблематику соціальної та практичної філософії. На основі концепту комунікативної раціоналізації життєвого світу, здійснив дослідження українського етносу, шляхи модернізації, ціннісно-нормативної переорієнтації українського суспільства На засадах дискурсивної етики обстоює пріоритет універсальних етичних норм над партикулярними цінностями локальних життєвих форм.

Науково-редакційна діяльність

Керівник проекту серії видань перекладів праць сучасних німецьких філософів «Vernunft und Gesellschaft», зокрема переклади праць К.-О.Апеля, Д.Бьолера, Ю.Габермаса, В.Гьосле, Г.Йонаса, Г.Ленка, К.-М. Маєр-Абіха та ін. Дослідження в царині соціальної філософії, соціальної етики, німецької практичної філософії та теоретичної соціології

Міжнародна співпраця

Член міжнародного комітету Інтернаціонального філософського центру К.-О. Апеля (Козенса, Італія); член міжнародного Центру Ганса Йонаса (Берлін).

Наукові праці
  • «Неоконсервативная революция»: Лозунги и реальность. К., 1990;
  • Этика ответственности и социальное бытие человека: Современ. нем. практ. философия. К., 1994;
  • Комунікативна практична філософія: Підруч. К., 1999;
  • Етика і політика. К., 2001 (співавт.); Етос і мораль у сучасному світі. К., 2004 (співавт.);
  • Philosofia transcendalpragmatica – Transcendalpragmatische Philosophie – Script in onore Karl-Otto Apel per il suo 85º compleanno. Cosensa, 2007 (співавт.);
  • Постсоветская публичность: Беларусь, Украина: Сб. науч. тр. Вильнюс, 2008 (співавт.).

Нагороди
  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
  • Номінант дослідницької Премії імені Александра фон Гумбольдта від Вільного університету Берліна, (2006)
  • Лауреат дослідницької Премії Американської Ради наукових товариств (ACLS), (2005)
  • Лауреат Премії імені Д.І.Чижевського НАН України, (2015).

Почесні звання

Примітки
  1. Cайт Інституту філософії НАН України. Архів оригіналу за 28 лютого 2012. Процитовано 14 березня 2018.

Джерела

Література

Посилання

в Google-Академія
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.