Ібн Хайян

Абу Мерван Хайян ібн Халаф ібн Хасан ібн Хайян аль-Куртубі (нар. 987(0987) — 1076) — державний діяч Кордовського халіфата, арабський історик, письменник ал-Андалуса.

Ібн Хайян
араб. حيَّان بن خلف بن حُسين بن حيَّان بن مُحمَّد القُرطُبي‎
Ім'я при народженні ابن حيان القرطبي
Прізвисько أبو مروان і ابن حيَّان القُرطُبي
Народився 987(0987)
Кордова
Помер 1076
м. Кордова
Національність араб
Діяльність історик
Відомі учні Abd al-Malik ibn al-Sirajd
Знання мов арабська[1]
Конфесія іслам
Батько Халаф ібн Хасан

Життєпис

Походив з впливової арабської родини, що осіла на Піренейському півострові в перші роки його завоювання. Син письменника Халафа ібн Хасана. Народився в Кордові у 987 році. Здоюбув гарну освіту, навчався у філолога Абу Омара ібн Ахмад Абу-Хубаба, письменника Абу'л-Саїді Аллах аль-Багдаді, граматика ібн аль-Фарадні.

1042 року втратив батька. Служив чиновником при дворі аль-Мансура, фактичного володаря Кордовського халіфата за Гішама II. Потім служив в часи урядування синів аль-Мансура, отримав підтримку з боку візира Абул-Валіба Мухаммеда ібн Джахвара ар-Рашиді. Після 1070 року відійшов від державних справ, приділяючи більше уваги своїй творчості. Помер у Кордові в березні 1076 року.

Творчість

Він є автором понад 50 праць з історії, теології та ін. Історичний твір «Міцна книга» (Кітаб аль-Матін) містило не менше 60 томів. З праць Ібн Хайян дотепер зберігся лише один том 10-томного твори «Книга запозичень щодо історії людей аль-Андалусії» (Кітаб аль-муктабіс фіт-таріх ріджаль аль-Андалус"), що є важливим джерелом з історії мусульманської Іспанії при Омейядах у VIII—X ст. Надав опис періоду занепаду халіфату й розпаду його на тайфи.

Джерела
  • Molina Martínez, Luis. «Técnicas de amplificatio en el Muqtabis de Ibn Hayyan». Talia Dixit: revista interdisciplinar de retórica e historiografía, 1 (2006), pp. 55-79. ISSN-e 1886-9440.
  • Martínez Enamorado, Virgilio. «Ibn Hayyan, el abanderado de la historia de al-Ándalus». Jábega, 97 (2008), pp. 30-34. ISSN 0210-8496.
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.