Ібрагім Ефенді Печеві

Ібрагі́м Ефе́нді Печеві́ (тур. İbrahim Peçevi, *1574 — †1650) — османський історик-хроніст. Автор праці, знаної як «Історія Печеві» (тур. Tarîh-i Peçevî).

Ібрагім Ефенді Печеві
Ібрагім Печеві
Ім'я при народженні тур. İbrahim Peçevi
Народився 1574[1][2][…]
Печ, Угорщина
Помер 1649[1][2][…]
Буда, Османська імперія
Громадянство  Османська імперія
Діяльність історик
Відомий завдяки османський історик-хроніст
Знання мов турецька[3]
Конфесія Іслам

Біографія

Дитинство

Народився в угорському місті Печ (від чого і походить його ім'я) в аристократичній османській родині. Відомо, що його прадід Кара-Давуд, дід Джафар-бек та батько (чиє ім'я невідоме) були алайбеками (командирами полків) у Боснії (через що їх рід називали Алайбек-огуллари). Мати історика походила зі знатного боснійського роду Соколлу (Соколович). На час народження Ібрагіма його батько вже мешкав у місті Печ.

У віці 14 років Ібрагіма, котрий залишився сиротою, забирає до себе дядько по матері Ферхад Паша, валі Буди, а згодом інший родич, анатолійський бейлербей Лала Мехмед Паша. Згодом Лала Мехмед Паша на посаді садразама двічі очолюватиме османський уряд (19 листопада 1595 — 28 листопада 1595 та 5 серпня 1604 — 21 червня 1606) і до своєї смерті у 1615 році буде покровителем Ібрагіма Печеві.

Військова служба

1594 року Ібрагім Печеві вступає до війська і бере участь у походах османської армії в Угорщині. Після смерті свого покровителя, Лала Мехмед Паші, розпочинає служити у державному бюрократичному апараті та виконує обов'язки дефтердара у цілій низці міст Румелії та Анатолії.

«Історія Печеві»

У 1641 році, тобто вже у літньому віці, полишає службу та оселяється у Буді, де і проводить останні роки життя, пишучи свою історичну працю.

«Історія Печеві» охоплює період з 1520 до 1639 року та є одним із найголовніших джерел для вивчення османської історії цього часу.

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133602605 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. CONOR.Sl
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.