Будапешт

Будапе́шт (угор. Budapest) місто на Дунаї, столиця Угорщини. 1873 року міста Пешт (угор. Pest — грубка), яке лежало на східному боці річки Дунай, Буда (лат. Buda) і Обуда (угор. Obuda, обидва — на західному боці річки) було об'єднано в одне місто під назвою Будапешт.

Будапешт
угор. Budapest
Герб Будапештаd Прапор Будепештаd
Починаючи зверху, зліва направо: загальний вигляд міста з річкою Дунай, лев охороняє Ланцюговий міст Сечені, Площа Героїв, Будинок парламенту Угорщини, Рибальський бастіон, Базиліка Святого Іштвана, та панорама з гори Геллерт із Будайським замком зліва
Починаючи зверху, зліва направо: загальний вигляд міста з річкою Дунай, лев охороняє Ланцюговий міст Сечені, Площа Героїв, Будинок парламенту Угорщини, Рибальський бастіон, Базиліка Святого Іштвана, та панорама з гори Геллерт із Будайським замком зліва
Основні дані
47°29′54″ пн. ш. 19°02′27″ сх. д.
Країна  Угорщина[1]
Регіон Центральна Угорщина
Столиця для Угорщина

Межує з

— сусідні нас. пункти
Пешт, Budakalászd, Юремd, Solymárd, Remeteszőlősd, Nagykovácsid, Будакесі, Будайорш, Діошд, Ерд, Halásztelekd, Сіґетсентміклош, Дунахарасті, Alsónémedid, Дьяль, Вечеш, Ечер, Маглод, Péceld, Nagytarcsad, Кіштарча, Csömörd, Фот, Дунакесі, Szigetmonostord, Törökbálintd ?
Поділ
  • Будапешт/Бел-Будаd, Budapest District IId, Обуда-Бекасмегерd, Уйпештd, V район Будапештаd, Budapest District VId, Ержебетварошd, Йожефварошd, Budapest District IXd, Budapest District Xd, Budapest District XId, Хеґівідекd, Budapest District XIIId, Zuglód, Budapest District XVd, Budapest District XVId, Budapest District XVIId, 18-й район Будапештаd, 19th district of Budapestd, Budapest District XXd, Csepeld, Budapest District XXIId, Budapest District XXIIId
  • Засновано 17 листопада 1873
    Площа 525,16 км²
    Населення 1 752 286 (2019)
    Висота НРМ 185  м
    Водойма Дунай
    Офіційна мова угорська
    Назва мешканців англ. Budapester, есп. Budapeŝtano, фр. Budapestoise[2], фр. Budapestois[2] і угор. budapesti
    Міста-побратими Берлін (28 серпня 1992)[3], Франкфурт-на-Майні (24 березня 1990)[3][4][5], Форт-Верт (15 червня 1990)[3], Нью-Йорк (16 березня 1992)[3], Тель-Авів-Яфо (23 листопада 1989)[3], Відень (20 листопада 1990)[3], Сараєво (28 січня 1995)[3], Лісабон (28 вересня 1992)[3], Пекін (25 червня 2012)[3], Загреб (25 червня 1994)[3], Вільнюс[6], Неаполь, Краків, Флоренція (19 травня 2008)[3], Лечче, Стамбул, Сан-Віто-аль-Тальяменто, Варшава, Мондрагоне, Сан-Паулу, Дублін, Бангкок (20 лютого 1997), Київ (19 жовтня 1993)[7], Мадрид, Дамаск, Бухарест, Теджон, Кошиці, Осака, Кельці, Суботиця, Тиргу-Муреш, Львів, Анкара (24 лютого 2015)[3], Шанхай (3 серпня 2012)[3], Одорхею-Секуєск (24 листопада 2016)[3], Тегеран (4 травня 2015)[3], Чунцін, Нашік
    Телефонний код (36) 1
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів H
    GeoNames 3054643
    OSM r37244 ·R
    Поштові індекси 1011-1239
    Міська влада
    Mayor of Budapestd Гергель Корачонь
    Вебсайт budapest.hu
    Мапа


     Будапешт у Вікісховищі

    Історія

    У I столітті до н. е. на місці Будапешта існувало кельтське поселення Ак-Інк, яке було торговим і ремісничим центром. Після приходу римлян у 89 році н. е. територія була включена в римську провінцію Паннонія. В 106 Ак-Інк перейменували в Аквінкум і зробили адміністративним центром. У місті розміщався римський гарнізон і налічувалося близько 20 тис. мешканців. Досі зберігся археологічний парк: руїни громадських будівель, приватні будинки й акведук. До IV століття Аквінкум був столицею провінції Нижня Паннонія. У місті стояв римський легіон Legio II Adiutrix.

    До 450 року римляни були витиснуті остготами і гунами, і Паннонія стала центром гунської імперії.

    Сучасний Пешт називався Contra Aquincum (Проти Аквінкума) і був невеликим населеним пунктом. Слово «Пешт» або «Пешта» походить із булгарської (тюркської) мови. Місто було засноване за часів хана Крума (796814). Потім на місці сучасного Будапешта проживали слов'янські племена та авари.

    Приблизно в 895 році на Дунай прийшли угорські племена (мадяри), Аквінкум був перейменований у Буду (пізніше в Обуду — Стару Буду) і став першим політичним центром Угорщини. Сторіччям пізніше була проголошена Угорська держава.

    В XII столітті виникли поселення на лівому березі Дунаю — Пешті. У місті з'явилися переселенці з Німеччини і Франції.

    У результаті монгольської навали в 1241 Буда й Пешт були розорені. Після цього в 1247 році король Бела IV на Кріпосній горі вибудував укріплений королівський замок — Буду. В 1361 Буда була проголошена столицею Угорського королівства.

    В 1473 році в місті була надрукована перша угорська книга.

    В 1541 році Буда й Пешт були окуповані османами. Почався занепад міста й зменшення його населення. У Буді перебувала резиденція османського паші, місто було столицею вілаєта. Лише у 1686 Будайську фортецю вдалося взяти штурмом після майже 40 днів облоги. Місто було звільнено австрійськими військами під керівництвом Євгенія Савойського з-під влади османської імперії і приєднано до володінь Габсбургів.

    У XVIII столітті почався бурхливий розвиток Пешта як торговельного центру. До 1800 населення Пешта перевищувало населення Буди і Обуди, разом узятих. У наступному столітті населення Пешту зросло у 20 разів і становило 600 тис. осіб, тоді як населення Буди й Обуди зросло лише в 5 разів. Об'єднання трьох міст вперше було зроблене в час революції 18481849 рр. Проте реставрація Габсбургів після поразки революції знов спричинила розділення. Остаточне об'єднання трьох міст в одне під назвою Будапешт сталося 17 листопада 1873 після утворення окремого угорського королівського уряду (Австро-Угорський компроміс). Місто почало бурхливо розвиватися. У 1896 році в Будапешті пройшло широкомасштабне святкування 1000-річчя отримання угорцями Батьківщини. У 1900 населення об'єднаного міста становило 730 тис. мешканців.

    Ланцюговий міст Сечені через Дунай, позаду Базиліка св. Іштвана

    У середині XIX століття почали розвиватися угорські залізниці. Від Буди і Пешта лінії розходилися по всіх напрямах — до Північної Європи, Відня, на Балкани і Карпати.

    У 1873 вулиці міста стали освітлювати електричними ліхтарями, в 1887 в місті з'явилися трамваї, в 1885 — міський телефон, а в 1896 — перше метро на європейському континенті.

    Будапешт, палац

    У 1918 країна була проголошена республікою, в 1919 — Радянською Республікою. Потім до влади в Угорщині прийшов адмірал Міклош Горті, оголошений регентом. На початку XX століття основний приріст населення відбувався в передмістях, як-от Уйпешт і Кишпешт. До 1930 року населення міста становило близько 1 млн осіб, а населення передмість — близько 400 тис. Після усунення Горті від влади, у березні 1944 Будапешт був окупований німецькими військами. Пізніше місто обложила Червона армія, облога продовжувалася 102 дні, центральні райони міста в ході боїв перетворилися на руїни. 13 лютого 1945 Будапешт був узятий штурмом, були знищені всі мости і чверть всіх будівель. Близько 38 000 осіб загинуло в цій битві. Велика частина єврейського населення Будапешта (250 тис. чол. до окупації) була знищена в час Голокосту. У післявоєнний час, 1 січня 1950 територію міста істотно розширено. Був утворений Великий Будапешт. Відновлення міста продовжувалося в 19501960 рр. Під час повстання в жовтні 1956 до Угорщини введено радянські війська, що залишалися там до падіння комуністичного режиму.

    Клімат

    Клімат міста помірно континентальний.

    Найтепліший місяць липень із середньою температурою 20,6 °C (69 °F). Найхолодніший місяць січень, із середньою температурою –0,6 °С (31 °F)[8].

    Клімат Будапешта
    Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
    Абсолютний максимум, °C 12 18 25 27 32 33 36 37 32 26 18 18 37
    Середній максимум, °C 2 4 10 15 21 23 26 26 21 15 7 3 15
    Середня температура, °C 0 1 6 10 15 18 20 20 16 10 3 1 10
    Середній мінімум, °C −3 −2 1 5 10 13 15 15 11 6 1 −2 5
    Абсолютний мінімум, °C −25 −23 −16 −5 1 3 3 6 0 −7 −13 −18 −25
    Норма опадів, мм 40 30 40 40 70 60 40 70 70 60 60 40 620
    Джерело: Weatherbase

    Демографія

    Населення Будапешта

    Історична динаміка населення, мовний склад[9]:

    Рік Угорці Німці Словаки Інші
    1715 19,4% 55,6% 2,2% 22,8%
    1737 22,5% 57,8% 5,6% 14,1%
    1750 22,2% 55,2% 6,5% 16,1%
    1851 36,6% 56,4% 6,0% 2,0%
    Рік Угорці % Німці % Словаки % Інші % Всього
    1880 227 894 56,7 138 423 34,3 25 637 6,4 10 752 2,6 402 706
    1890 346 239 61,8 141 514 25,3 32 500 5,8 39 826 7,1 560 079
    1900 670 444 77,8 132 988 15,4 31 094 3,6 26 908 3,2 861 434
    1910 954 366 85,9 102 184 9,2 25 052 2,3 28 851 2,6 1 110 453
    1920 1 107 279 89,9 86 853 7,0 17 560 1,4 20 334 1,7 1 232 026
    1930 1 355 129 93,9 62 613 4,3 10 647 0,7 14 480 1,0 1 442 869
    1941 1 654 202 96,6 42 432 2,5 4 762 0,3 11 395 0,6 1 712 791
    1949 1 576 551 99,1 3 106 0,2 1 882 0,1 8 777 0,6 1 590 316
    1960 1 787 692 99,1 4 773 0,3 1 688 0,1 10 543 0,5 1 804 606
    1970 1 923 789 98,9 4 911 0,3 1 459 0,1 14 924 0,7 1 945 083
    1980 2 043 204 99,2 2 924 0,1 1 054 0,1 12 165 0,6 2 059 347
    1990 1 997 611 99,0 2887 0,1 934 0,1 15 342 0,8 2 016 774

    Сучасна динаміка населення, етнічний склад:

    Рік Угорці % Цигани % Інші % Всього
    2001 1 631 043 91,7 14 019 0,8 132 859 7,5 1 777 921
    2011 1 429 697 82,7 20 151 1,2 279 192 16,1 1 729 040
    2021 1 723 836

    Транспорт

    Повітряний транспорт

    Будапештський міжнародний аеропорт Феріхедь має 3 пасажирських термінали. Аеропорт розташований на схід від XVIII району. Аеропорт був відкритий 7 травня 1950 року. Спочатку довжина злітної смуги становила 2500 м, а в 1961 була збільшена до 3010 м. У 1985 був відкритий новий термінал і побудована друга злітна смуга завдовжки 3706 м.

    Автотранспорт

    До Будапешта ведуть основні автомагістралі Угорщини. З чотирьох автострад і чотирьох автодоріг (окрім восьмої) сім починаються в Будапешті. Дорожні знаки збігаються з дорожніми знаками у всіх інших країнах ЄС. Міжміські автобуси прибувають на автовокзал «Неплігет», до моста Арпада і на площу Етеле в Буде. Між 1990 і 1994 роками були перейменовано міські вулиці, їм були повернені імена, що існували з кінця XIX століття. В період комуністичного режиму багато вулиць мали ідеологізовані назви.

    Статуя Матвія Корвіна на замковому подвір'ї

    Райони міста

    • Район I — це невелика частина центральної Буди (західна), включаючи Будайську фортецю.
    • Район II — також частина Буди (північний схід)
    • Район III — тягнеться уздовж північної частини Буди
    • Район IV — знаходиться в Пешті (східна і північна частини)
    • Район V — знаходиться в самому центрі Пешту
    • Райони VI, VII, VIII і IX — розташовані на сході і півдні
    • Район X — розташований ще східніше, також в Пешті.
    • Райони XI і XII — розташовані в Буді, на північ (Площа Моріца Жиґмонда)
    • Райони XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, XIX і XX (в основному, зовнішні частини міста) — утворюють півколо в південній частині Будапешта
    • Район XXI — тягнеться у напрямку Дунаю (північний край острова Чепель) в південну сторону
    • Район XXII — знаходиться на південному заході Буди
    • Район XXIII — це південна околиця Пешту

    Галерея

    Культура

    Базиліка св. Іштвана

    Будапешт — головний культурний осередок Угорщини, тут розташовані головні національні театри, музеї, мистецькі заклади освіти, інші культурні заклади тощо.

    1884 року за проектом Міклоша Іблі було зведено будівлю Будапештської опери. 1896 року у Будапешті було засновано центральний музей Угорщини Музей образотворчих мистецтв. У 1802 році було засновано Національну бібліотеку імені Ференца Сечені.

    У Королівському палаці, побудованому у XIV ст., працює декілька музеїв. Найпопулярніший із них Національна галерея. Тут зібрано здобутки найвідоміших угорських художників і скульпторів ХІХ—ХХ ст.

    У центрі площі Героїв розташований пам'ятник Тисячоріччю Угорщини. Його побудували в 1896 р. до свята, але на початку ХХІ ст. змінили деякі його скульптури. Центр ансамблю становить 36-метрова колона з крилатим генієм на вершині та статуї вождів семи угорських племен, серед них і Арпада, вождя угорців, що прийшли у 896 р. на територію нинішньої Угорщини. По обидва боки колони — напівкругла колонада з бронзовими статуями видатних діячів угорської історії.

    Усі статуї комуністичного періоду на початку 1990-х було перенесено до музею Мементо.

    Відомі люди

    Див. також

    Міста-побратими

    Примітки

    Джерела

    • Туристичне країнознавство. Європа Навч. посіб. / М. П. Мальська, М. З. Гамкало, О. Ю. Бордун. — 2-ге вид. — К.: ЦУЛ, 2010. — 224 с.
    • Pesth (part of modern-day Budapest) // Encyclopaedia Britannica, 9th and 10th editions, 1902.

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.