Ібрагім Сандей

У дорослому футболі дебютував 1963 року виступами за команду «Асанте Котоко», в якій провів дванадцять сезонів. 1970 року виборов титул переможця Ліги чемпіонів КАФ. Наступного року був визнаний Африканським футболістом року.

1975 року перейшов до німецького «Вердера», у складі якого провів два роки. У цей період за головну команду бременського клубу провів лише одну гру — у грудні 1976 проти «Рот-Вайс» (Ессен). Утім участь у цьому матчі дозволила Сандею стати першим африканцем в історії Бунесліги[1].

Залишивши 1977 року «Вердер», продовжив вистипати у Німеччині, де до 1980 року грав за нижчоліговий «Остергольц-Шармбек».

1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Гани. Був учасником Кубку африканських націй 1968 року, де відзначився голом у півфінальній грі проти Кот-д'Івуару, а його команда сягнула фіналу, де поступилася команді ДР Конго.

За два роки, на Кубку африканських націй 1970 року, знову завбив у ворота Кот-д'Івуару у півфіналі, знову допомігши «чорним зіркам» вийди до фіналу турніру, де вони поступилися цього разу збірній Судану.

Двічі захищав кольори Гани на футбольних турнірах в рамках Літніх олімпійських ігор — 1968 року в Мехіко та 1972 року в Мюнхені.

Із середини 1970-х до кінця 1990-х перебував на тренерській роботі. Працював насамперед у Кот-д'Івуарі, де тренував низку клубних команд, а у 1987 році працював з юнацькою збірною країни. 1993 року приводив місцевий «Африка Спортс» до перемоги у Суперкубку КАФ.

Також працював на батьківщині, де протягом 1983–1984 років був головним тренером рідного «Асанте Котоко», який під його керівництвом 1983 року ставав воладарем Кубка африканських чемпіонів.

• Ібрагім Сандей на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Ібрагім Сандей на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)