Іваненки
Іваненки — козацько-старшинський, згодом дворянський рід, заснований Іваном Багатим Іоненком (р. н. невід. — бл. 1732) — «гетьманом дубосарським» (за родинними переказами — нащадок господаря Молдови Івана Воде). Першим в Гетьманщині з роду Іваненків оселився Григорій Іванович Іваненко (р. н. невід - р. с. невід.) — полковник дубосарський. Посідав уряди (посади) брацлавського полковника (1708—12) та полковника брянського нерегулярного полку (1729). Його син — Григорій Григорович (бл. 1720 — бл. 1790) — переяславський полковник (1766—81). До цього роду належали: Мойсей Михайлович (1754 — бл. 1811) — київський губернський предводитель дворянства (1797—99); Микола Федорович (бл. 1827 — після 1910) — седлецький віце-губернатор та келецький губернатор, таємний радник (1892); Микола Миколайович (нар. 1842 — р. с. невід.) — філософ, православний подвижник.
Рід внесено до 1-ї та 6-ї частини Родовідних книг Катеринославської, Київської, Полтавської і Чернігівської губерній, а герб — до 8-ї частини «Общего гербовника дворянских родов Всероссийской империи».
Відомі також інші роди Іваненків зовсім іншого походження.
Література
- Лазаревский А.М. Очерки малороссийских фамилий. Материалы для истории общества в XVII–XVIII вв. 13. Иваненки. «Русский архив», 1875, кн. 11;
- Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 2. К., 1910.
Джерела
- В.В. Томазов. Іваненки Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — 672 с.