Іваник Володимир Васильович
Володи́мир Васил́ьович Іва́ник (28 березня 1987 — 21 червня 2017) — боєць Добровольчого українського корпусу «Правий сектор».
Іваник Володимир Васильович | |
---|---|
Солдат | |
| |
Загальна інформація | |
Народження |
28 березня 1987
Стебник |
Смерть |
21 червня 2017 (30 років) Авдіївка |
Псевдо | «Фофа», «Ірокез» |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Формування | ДУК |
Війни / битви | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народився 1987 року у місті Стебник (Львівська область); мешкав у Бориславі. Службу в армії проходив у президентському полку. Працював на будівництві у Києві, займався декоративною штукатуркою.
Брав активну участь в подіях Революції Гідності. В часі війни — доброволець 8-го окремого батальйону «Аратта» УДА.
Володимир та Андрій Луців були товаришами ще до війни, вони разом пішли на фронт. Воювали у Пісках та ДАП, в Широкиному. Володимир також воював у Бахмуті, Лисичанську, Луганську.
21 червня 2017 року загинув у бою поблизу міста Авдіївка внаслідок прямого влучення вистрела ворожого танка. Два бійці УДА загинули, ще двоє зазнали чисельних осколкових поранень та опіків.
Після прощання у Львові та Бориславі похований на кладовищі мікрорайону Солець (Стебник).
Без Володимира батько Василь та мама Марія Іваники; брат, дружина та маленький син.
Нагороди
- Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (грудень 2018; посмертно)[1];
- В 2021 році був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- медаль «Доброволець АТО» (посмертно).
- 25 січня 2018 року рішенням Бориславської міської ради надано звання «Почесний громадянин Борислава» (посмертно)[3].
Примітки
Джерела
- Іваник Володимир Васильович («Фофа», «Ірокез»)
- Бойових побратимів-добровольців Володимира Іваника та Андрія Луціва відзначили посмертно