Іван Немирич

Іван Немирич (д/н — після 1618) — волинський зем'янин часів Речі Посполитої.

Іван Немирич
Народився невідомо
Помер після 1618
Підданство Річ Посполита
Національність русин
Суспільний стан зем'янин
Рід Немиричі
Батько Йосип Немирич
Мати Софія Скумин-Тишкевич
Діти Іван, Михайло, Федора
Герб

Біографія

Походив з заможного шляхетського роду Немиричів гербу Клямри. Другий син Йосипа Немирича, київського земського судді, та його другої дружини Софії Скумін-Тишкевич. З дитинства мав слабке здоров'я.

За заповітом батька 1598 року отримав у пожиттєве володіння село Красносілля. Спочатку разом з братами спільно володів усім родинним майном. З часом почалися суперчки щодо виконання заповіту та розподілу майна. Відомо, що влітку 1602 року спільно з братом Семеном володів Черняховом. 1605 року після смерті бездітного Семена отримав село Костюшковичі під Овручем і Медведне над Словечною на самому кордоні з Литвою.

1607 року звернувся до Коронного Трибуналу в Любліні щодо поділу Черняховської волості з братом Матвієм та небожем Стефаном. Після тривалої тяганини 17 серпня 1609 року трибунал присудив волость Стефану Немиричу.

Подальші відомості про Івана Немирича незначні. Встановив дружні стосунки з запорожцями. Ймовірно брав участь у поході Лжедмитрія I на Москву, а потім в подіях Смутного часу. Остання згадка про нього відноситься до 1618 року.

Родина

  • Іван, запорозький козак з 1649 року
  • Михайло
  • Федора, дружина Олександра Ганського

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.