Іван (Калинський)

Був сином отця Теодора Калинського, пароха парафії св. Юрія в Радзиню-Підляському, каноніка Холмської капітули, колишнього капітана польського війська та Анни Янковської. Розпочав навчання в повітовій школі в Білій Підляській. З 1817 навчався в школі піарів в Лукові, а в 1819 поступив на навчання в Холмську духовну семінарію. В 1822 висвячений на священика. Служив в парафії в Добратичах (з 1822) та в Хорощинці (з 1823). За порадою єпископа Фердинанда Ціхановського став вільним слухачем Віленського університету. В 1840 став деканом Більського деканату, однак через рік його було усунуто з посади російською царською владою а засуджено на заслання за те, що заснував Товариство для захисту унії. Від заслання його врятувало лише помилування від намісника Царства Польського світлійшого князя Варшавського Івана Паскевича. Ставши вдівцем в тім часі, самостійно виховуючи 6 доньок і 7 синів. В 1847 переведений на парафію до Константинова, а ще через 10 років став деканом Лосицьким. 16 березня 1862 року був іменований заступником Холмського єпископа Івана Терашкевича через хворобу останнього, та коад'ютором Холмсько-Белзької єпархії. Після смерті єпископа Івана Терашкевича Івана Калинського було призначено адміністратором Холмської єпархії та номіновано на єпископа (26 березня 1863), але з огляду на спротив російської влади так і не був висвячений. Головним противником його висвячення був російський князь Володимир Черкаський, що очолив у 1864 році Комісію у справах Унії. Він виступав проти застосування польської мови під час навчання в Холмській духовній семінарії та називав Івана Калинського «папістом». Стараннями князя цар Олександр ІІ видав у 1866 указ щодо пенсій для духовенства, а також обмеження влади єпископа у справах переведення парохів та вибору деканів. Владика Калинський виступав проти спроб царського уряду підпорядкувати Холмську єпархію Російській Православній Церкві, яка вимагала делатинізації уніятських обрядів. Усунув з посади о. Йосифа Вуйціцького, який був прихильником русифікації Холмської єпархії. За це його було оштрафовано указом намісника Царства Польського великого князя Костянтина Романова. Публічно виказав підтримку січневого повстання. 23 вересня 1866 Івана Калинського було ув'язнено та заслано у В'ятку, де він за місяць помер.[1],[2] Перед вивезенням на заслання царська влада пропонувала владиці Івану Калинському в Любліні волю, повернення на кафедру та 10 тис.рублів пенсії взамін на зміну польської мови на російську в духовній семінарії та делатинізацію обрядів, однак владика відмовився прийняти ці пропозиції. Після його заслання владу в Холмській єпархії отримав раніше усунутий о. Йосиф Вуйціцький, прихильник зближення з РПЦ.