Ігнац Зайпель

Ігнац Зайпель (нім. Ignaz Seipel; 19 липня 1876, Відень — 2 серпня 1932, Перніц) — австрійський політик, Федеральний канцлер Австрії у 1922-24 та 1926-29 роках.

Ігнац Зайпель
нім. Ignaz Seipel
Ігнац Зайпель
Ignaz Seipel
Федеральний канцлер Австрії
1922 — 1924
Попередник Іоганн Шобер
Наступник Рудольф Рамек
Федеральний канцлер Австрії
1926 — 1929
Попередник Рудольф Рамек
Наступник Ернст Штреєрувіц
Народився 19 липня 1876(1876-07-19)[1][2][…]
Відень, Австро-Угорщина[3]
Помер 2 серпня 1932(1932-08-02)[1][2][…] (56 років)
Перніц, Вінер-Нойштадт-Ланд, Нижня Австрія, Австрія
Похований Віденський центральний цвинтар
Відомий як дипломат, есперантист, політик, професор, католицький священник
Місце роботи Віденський університет і Зальцбурзький університет
Країна Австрія
Освіта Віденський університет
Політична партія Християнська соціалістична партія Австрії
Релігія католицька церква
Підпис

Медіафайли у Вікісховищі
Ігнац Зайпель (перший ряд, другий ліворуч)

Біографія

Ігнац Зайпель був священиком у католицькій церкві. Згодом він здобув докторський ступінь з теології у 1903 році у Віденському університеті. Він був членом Християнської соціалістичної партії. під час Першої світової війни, написав багато відомих праць, в тому числі «Нація і Держава» (нім. Nation und Staat 1916), що допомогла посилити його роль у подальшому партійному житті. У своїх працях, на відміну від більшості його сучасників, таких як Вудро Вільсон та його риторика, він вбачав первинною функцією держави — захист суверенітету, а потім нації.[4]

Вперше Ігнац Зайпель вступив на пост Федерального канцлера у 1922 році та зберігав повноваження до 1924 року. Вдруге він займав цю посаду з 1926 до 1929 року. Його головною політикою було підтримання співробітництва між багатими промисловцями й воєнізованими підрозділами Хеймверу. Це призвело до посилення насильства на вулицях, що вилилось у масові заворушення, названі «Різнею 15 липня 1927 року».

Його політика також призвела до зростання невдоволення серед профспілок, й у червні 1924 року було здійснено замах на його життя[5].

У галузі зовнішніх відносин він підписав Протокол про реорганізацію Австрії в рамках Ліги Націй (4 жовтня 1922), а також уклав угоду з урядом Італії щодо координації зовнішньої політики між двома країнами.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11861293X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. John W. Boyer, Culture and Political Crisis in Vienna: Christian Socialism in Power, 1897—1918, стор. 411.

Література
  • Німецька національна бібліотека
  • Ignaz Seipel: Christian statesman in a time of crisis by Klemens Von Klemperer (Princeton University Press, 1972, ISBN 0-691-05197-6)
  • Fascist Movements in Austria: from Schönerer to Hitler by F. L. (Francis Ludwig) Carsten (Лондон, 1977, ISBN 0-8039-9992-5, ISBN 0-8039-9857-0)
  • «From Class Conflict to Class Cooperation: The Evolution of Austrian Cooperation»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.