Ігри Ендера (серія творів)
«Ігри Е́ндера» відома також як «Сага Ендера» — серія науково-фантастичних книг, автором яких є Орсон Скотт Кард. Серія почалась із роману з однойменною назвою «Гра Ендера», що була опублікована в 1985 році. Наразі серія складається із чотирнадцяти романів, тринадцяти коротких оповідань та супутньої продукції: 47-и видань коміксів, аудіокниг, відеогри та фільму. Перші два романа із серії, «Гра Ендера» і «Голос тих, кого немає» (1986), виграли Премію Г'юго[1] та Премію «Не́б'юла» та вважаються одними з найвпливовіших науково-фантастичних романів 1980-х років.
Ігри Ендера | |
---|---|
Ender's Game | |
однотомник з трьома романами серії | |
Загальна інформація | |
Автор | Орсон Скотт Кард |
Жанр | наукова фантастика |
Країна | США |
Мова оригіналу | англійська |
Дати публікацій | |
Перше видання | 1985- |
Сага Ендера розповідає про майбутнє, де людство чудом пережило вторгнення агресивної інопланетної раси, прозваної жучарами. Головний герой серії, Ендрю «Ендер» Віггін, хлопчик із видатними розумовими здібностями, відправляється в Бойову школу, щоб навчитися командувати флотом і відбити майбутнє повторне вторгнення.
Роман «Голос тих, кого немає» є продовженням роману «Гра Ендера». Дія книги відбувається приблизно в 5270 році, через 3000 років після подій у першій книзі. Ендеру (який тепер користується своїм справжнім ім'ям, Ендрю Віггін або псевдонімом «Голос тих, кого немає») 35 років. Наступні твори описують події, що передували оригінальному твору і відбувалися паралельно з ним.
Хронологія саги
- Земля свідома (англ. Earth Unaware) (2012)
- Земля у вогні (англ. Earth Afire) (2013)
- Земля прокидається (англ. Earth Awakens) (2014)
- Рій (англ. The Swarm) (2016)
- Вулик (англ. The Hive) (очікується)
- Королева (англ. The Queens) (очікується)
- Гра Ендера (англ. Ender's Game) (1985)
- Тінь Ендера (англ. Ender's Shadow) (1999)
- Тінь Гегемона (англ. Shadow of the Hegemon) (2001)
- Маріонетки Тіні (англ. Shadow Puppets) (2002)
- Тінь велета (англ. Shadow of the Giant) (2005)
- Ендер у вигнанні (англ. Ender in Exile) (2008)
- Бойова школа (англ. Fleet School) (очікується)
- Тінь утікає (англ. Shadows in Flight) (2012)
- Голос тих, кого немає (англ. Speaker for the Dead) (1986)
- Ксеноцид (англ. Xenocide) (1991)
- Діти розуму (англ. Children of the Mind) (1996)
- Жива Тінь (англ. Shadows Alive) (очікується)
Ендер Віггін
Перша частина серії починається із «Гри Ендера» і складається із шести творів, що розповідають історію Ендера Віггіна:
- Гра Ендера (англ. Ender's Game) (1985)
- Голос тих, кого немає (англ. Speaker for the Dead) (1986)
- Ксеноцид (англ. Xenocide) (1991)
- Діти розуму (англ. Children of the Mind) (1996)
- Війна дарів: Історія Ендера (англ. A War of Gifts: An Ender Story) (2007)
- Ендер у вигнання: Банди (англ. Ender in Exile: Ganges) (2009)
В той час, як «Гра Ендера» фантастичний твір, романи із трилогії («Голос тих, кого немає», «Ксеноцид» і «Діти розуму») — твори більш філософського характеру. Вони розкривають всю складність стосунків між людством та іншою інопланетною расою «свинок» (Piggies).
«Війна дарів: Історія Ендера» була опублікована в жовтні 2007 року, розповідає про перший рік навчання Ендера в бойовій школі.
Роман «Ендер у вигнанні», опублікований у листопаді 2008 року, розповідає про подорож Ендера до першої колонії (таким чином, книга є приквелом до «Голосу тих, кого немає»), а також про його зустріч із персонажем з Тіньової саги.
Тіньова сага
Складається з п'яти романів, що присвячені людям, яких Ендер мусив лишити:
- Тінь Ендера (англ. Ender's Shadow) (1999)
- Тінь Гегемона (англ. Shadow of the Hegemon) (2001)
- Маріонетки Тіні (англ. Shadow Puppets) (2002)
- Тінь велета (англ. Shadow of the Giant) (2005)
- Тінь утікає (англ. Shadows in Flight) (2012)
Тіньова сага — це паралельний до «Гри Ендера» сюжет. Більшість подій романів написані з точки зору інших персонажів саги. Перші три книги розкривають історію боротьби за світове панування після війни з жучарами, а також історію дітей Бойової школи та брата Ендера, Пітера Віггіна.
Перша Мурашина війна
Кард і Аарон Джонстон (Card and Aaron Johnston) написали трилогію, присвячену подіям Першої війни з прибульцями. Хронологічно дії серії відбуваються раніше всіх інших книг гри Ендера.
Друга Мурашина війна
Продовження «Першої Мурашиної війни», заплановані до публікації. Ймовірні назви романів (в порядку очікуваного видання) «Рій», «Вулик» і «Королева»[2]. Книги продовжують розповідь героя попередніх творів Віктора Дельгадо (Віко). Перша книга була опублікована 2 серпня 2016 року. Сюжет розгортається навколо першого вторгнення жучар на Землю, що було зупинено коаліцією корпоративних і міжнародних збройних сил, а також китайською армією.
Супутня продукція
Комікси
Marvel Comics і Орсон Скотт Кард у 2008 році започаткували серію коміксів, яка доповнює події книжкової серії або є переказом книг. Всього вийшло 47 випусків. Самі комікси написані не Кардом, а Крістофером Йостом і Майком Кері[3].
Відеоігри
У 2008 році стало відомо про плани випустити відеогру Ender's Game: Battle Room, присвячену командуванню космічними флотами[4]. Однак, у 2010 році розробка припинилася[5].
Аудіовистави
На основі роману «Гра Ендера» в 2013 було створено аудіовиставу «Гра Ендера наживо» (Ender's Game Alive). Вона включає понад 100 персонажів з унікальними акторами озвучування і поєднує події оригінального роману з іншими творами серії[6].
Фільм
У 2013 вийшла екранізація «Гри Ендера» режисера Ґевіна Гуда — фільм «Гра Ендера». Він здобув позитивні оцінки глядачів та критиків, але ледве окупився.
Див. також
Примітки
- 1986 Hugo Awards. The Hugo Awards (амер.). 26 липня 2007. Процитовано 15 січня 2017.
- Orson Scott Card on Twitter. Twitter. Процитовано 15 січня 2017.
- GCD :: Series :: Ender's Game: Battle School. www.comics.org. Процитовано 15 січня 2017.
- Level Up : Exclusive: Chair Entertainment's Donald and Geremy Mustard Shed Some Light On Their Plans For 'Ender's Game'. 3 червня 2008. Процитовано 15 січня 2017.
- Ender's Game tabled by Chair. Engadget. Процитовано 15 січня 2017.
- ENDER'S GAME ALIVE - THE FULL CAST AUDIOPLAY by ORSON SCOTT CARD - Skyboat Media. skyboatmedia.com. Процитовано 15 січня 2017.