Ігровий процес

Ігровий процес (англ. Gameplay, ґеймплей, геймплей) — термін, яким називають особливості взаємодії людини із грою, найчастіше відеогрою. Ці особливості створюються за допомогою правил, завдань та способів їх вирішення, які пропонує гра[1][2]. Поряд з фабулою та технологією ігровий процес є однією з трьох основних складових будь-якої відеогри[3].

Складові ігрового процесу

Основою ігрового процесу будь-якої відеогри є повторюваний ланцюжок дія-реакція-зворотний зв'язок.

  • Дія (англ. Action) — інформація, яку гравець надає грі з ігрових контролерів, як геймпад чи клавіатура.
  • Реакція (англ. Reaction) — відповідь гри на дії гравця, сформована на основі наданої ним інформації, але ще не виражена для нього в доступній формі.
  • Відгук (англ. Feedback) — інформація, отримувана з гри гравцем. Поділяється на два основних види: явний (є очевидною відповіддю на дії гравця) і неявний (служить фоном чи інформує гравця, наприклад, довідка з гри). Зворотний зв'язок має свої різновиди в межах явного і неявного: візуальний (бачене гравцем на екрані), звуковий (чуте через пристрої відтворення звуку), дійовий (подія в самій грі — відповідь на дії гравця, зазвичай поєднання зображення зі звуком), неігрових персонажів (відповідь персонажів, що «населяють» гру, на дії гравця), акумулятивний (виражений певним чином прогрес гри), емоційний (емоції, які викликає гра), здійснення (вираження сенсу окремих завдань і всієї гри, їх завершення), інформативний (відомості, які гравець отримує в контексті грання). Отриманий зворотний зв'язок спонукає до нових дій і так до завершення гри[4].

Різновиди ігрового процесу

Загалом для ігор їхній процес найчастіше поділяється за кількістю учасників. Відповідно існують одноосібний, багатоосібний, командний.

Щодо відеоігор виділяються різновиди: За кількістю гравців:

  • Одноосібний (англ. Singleplayer, однокористувацький, синглплеєр) — для кожної копії гри існує один гравець.
  • Кооперативний (англ. Cooperative gameplay) — двоє і більше гравців за допомогою різних ігрових контролерів, підключених до одного пристрою, або через комп'ютерну мережу, грають разом задля досягнення спільної мети.
  • Багатоосібний (англ. Multiplayer, багатокористувацький, мультиплеєр) — за допомогою різних ігрових контролерів, підключених до одного пристрою, або через комп'ютерну мережу, участь у грі беруть два і більше гравців. Вони можуть як діяти задля спільної мети, поокремо чи в команді, так і бути суперниками.
    • Асиметричний (англ. Asymmetric gameplay) — різновид багатоосібного, за якого можливості гравців, як суперників, так і союзників, свідомо нерівні.

За лінійністю:

  • Лінійний (англ. Linear gameplay) — всі цілі й шляхи їх досягнення наперед визначені. Кожен гравець тільки виконує ті самі необхідні дії.
  • Нелінійний (англ. Nonlinear gameplay) — різні гравці можуть досягати поставлених цілей різними шляхами. Самі цілі можуть генеруватися, відповідно до дій гравця.

Окремо виділяється емерджентний ігровий процес (англ. Emergent gameplay) — він поєднує різні види дій гравця, утворюючи такий ігровий процес, що має нові якості, котрих не мають його складові поокремо.

Примітки
  1. Salen, Katie; Zimmerman, Eric (2004). Rules of Play: Game Design Fundamentals. Cambridge, Massachusetts: The MIT Press. ISBN 978-0-262-24045-1. «Game play is the formalized interaction that occurs when players follow the rules of a game and experience its system though play.»
  2. Lindley, Craig; Nacke, Lennart; Sennersten, Charlotte (Листопад, 3-5, 2008). Dissecting Play – Investigating the Cognitive and Emotional Motivations and Affects of Computer Gameplay. Proceedings of CGAMES 08 (Wolverhampton, UK: University of Wolverhampton). ISBN 978-0-9549016-6-0. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 11 березня 2012. «The experience of gameplay is one of interacting with a game design in the performance of cognitive tasks, with a variety of emotions arising from or associated with different elements of motivation, task performance and completion»
  3. III, Richard Rouse (18 березня 2010). Game Design: Theory and Practice, Second Edition (англ.). Jones & Bartlett Learning. с. 41. ISBN 9781449633455.
  4. Oxland, Kevin (1 січня 2004). Gameplay and Design (англ.). Addison-Wesley. с. 14–16. ISBN 9780321204677.

Джерела
  • Oxland, Kevin (2004-01-01). Gameplay and Design (en). Addison-Wesley. ISBN 9780321204677.
  • III, Richard Rouse (2010-03-18). Game Design: Theory and Practice, Second Edition (en). Jones & Bartlett Learning. ISBN 9781449633455.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.