Ідріаліт
Ідріаліт, ідріалін, кертисит[4] — органічний мінерал.
Ідріаліт | |
---|---|
Загальні відомості | |
Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
Хімічна формула | C₂₂H₁₄ |
Nickel-Strunz 10 | 10.BA.20 |
Ідентифікація | |
Сингонія | Ромбічна сингонія |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Ідрія[2] |
Типова місцевість | Ідрія (родовище)[3] |
Ідріаліт у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: 4[C22 H14].
Сингонія ромбічна. Дрібні лусочки або таблитчасті кристали.
Твердість 2.
Густина 1,2.
Колір від зеленувато-жовтого до світло-коричневого. Має блакитно-біле світіння.
Зустрічається в асоціації з рудами ртуті. Вперше знайдений в Ідрії (Словенія).
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- webmineral.com
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- https://www.mindat.org/min-26563.html
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Ідріаліт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Ідріаліт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.