Лазаренко Євген Костянтинович

Євге́н Костянти́нович Лазаре́нко (*13 (26) грудня 1912(19121226), Харків — †1 січня 1979, Київ) — український геолог-мінералог, доктор геолого-мінералогічних наук (з 1947 року), професор, член-кореспондент (з 1951 року), академік (з 1969 року) Академії наук УРСР, Заслужений діяч науки УРСР (з 1961 року), Почесний член Болгарського геологічного товариства, Почесний доктор природничих наук Люблінського університету, дійсний член Мінералогічного товариства Великої Британії та Ірландії, товариства Мінералогії і геології Чехословацької Академії наук.

Лазаренко Євген Костянтинович
Народився 13 (26) грудня 1912(1912-12-26)
Харків
Помер 1 січня 1979(1979-01-01) (66 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність геолог
Alma mater Харківський університет
Галузь мінералогія
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка
Посада ректор Львівського університету
Ступінь доктор геолого-мінералогічних наук (1947)
Членство НАН України
Нагороди

Біографія

Народився 13 (26 грудня) 1912 року в Харкові в родині робітника. Вищу освіту здобув на геолого-географічному факультеті Харківського університету, який закінчив у 1934 році. Навчаючись в аспірантурі досліджував мінералогічний склад свинцево-цинкових покладів Нагольного кряжу в Донбасі. У 1937 році успішно захищає кандидатську дисертацію.

Доцент (від 1938 року) Воронезького університету, в 1942—1944 роках — науковий співробітник Уральського філіалу АН СРСР. Доцент (від 1944), професор (від 1948), засновник кафедри мінералогії і перший декан геологічного факультету (1944—1969), ректор (1951—1963) Львівського університету. Директор (1969—1971) Інституту геологічних наук АН УРСР, від 1972 — завідувач відділу Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР. Від 1970 року президент Українського мінералогічного товариства.

Першим знайшов органічний мінерал, що повністю складається з коронену, який був пізніше описаний і названий на честь Карпат — карпатит.[1][2]

1977 у доповіді на розширеному засіданні Вченої ради Кам'янець-Подільського обласного відділу Географічного товариства України теоретично обґрунтував створення Подільського Придністровського національного парку-заповідника (створено 1996 як Національний природний парк «Подільські Товтри»).

Надгробок Євгена Лазаренко на Байковому кладовищі в Києві.

Помер 1 січня 1979 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди, пам'ять
меморіальна дошка у Києві
меморіальна дошка у Львові

Лауреат Державної премії УРСР (1983). Нагороджений двома орденами «Знак Пошани».

В 1993 році в Києві на будівлі Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення встановлено меморіальну дошку (бронза, граніт; горельєф; скульптор А. Л. Ковальов)[3].

Також меморіальна дошка встановлена на будівлі Львівського університету.

Його іменем названа вулиця у Львові.

Спілка геологів України та Українське мінералогічне товариство встановили, як свої нагороди, Медаль імені академіка Є. К. Лазаренка і Премію імені академіка Є. К. Лазаренка для молодих учених і студентів.[4]

Твори
  • «Надрові багатства західних областей України» (1946),
  • «Курс мінералогії» (частини 1-2, 1958—1959).
  • Один з авторів «Мінералогічного словника».
  • Лазаренко Є. К., Сребродольський Б. І. Мінералогія Поділля. — Львів: Видавництво Львівського державного університету, 1969. — 550 с.

Див. також

Примітки
  1. О.І., Матковський; П.М., Білоніжка; Г.Ю., Бойко; Д.К., Возняк; ін, Галабурда Ю. А. та (2003). Мінерали Українських Карпат. Львів: Львівський національний університет ім. І.Франка. ISBN 978-966-613-141-9.
  2. Пиотровский Г.Л. Карпатит — новый органический минерал из Закарпатья // Минерал. сб. Львов. геол. об-ва. — 1955. — Вип. 9. — С. 120-127.
  3. www.interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  4. Українське мінералогічне товариство: Нагороди УМТ. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 5 листопада 2017.

Джерела та література

Література
  • Євген Лазаренко — видатна постать XX століття: до 100-річчя від дня народж. / М-во освіти і науки, молоді та спрту України, Львів. нац. ун-т ім. І. Франка ; [упоряд.: О. Матковський, П. Білоніжка, В. Павлишин ; відп. ред. І. Вакарчук]. — Л. : Вид-во ЛНУ, 2012. — 242 с. : іл., фотоальбом. — Бібліогр.: с. 159—180. — ISBN 978-966-613-965-1
  • Павлишин В. І. Лазаренко Євген Костянтинович // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 6. — С. 49; портрет.
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник. — Т. 2. — С. 288.
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник. — 2-е видання. — Т. 2. — С. 232.
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1255.
  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст. Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 264.
  • Шмигований В. А. Подільський національний природний парк: історія і перспективи створення // Подільський національний природний парк: доцільність і проблеми створення. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 14.
  • Козловський Борис. 12 років партія його цькувала, та «з'їсти» не могла…: Добра пам'ять про Євгена Лазаренка // Високий замок. — 2003. — 13 січня. — С. 5.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.