Ізоколон

Ізоколон (від грецьк. isos — рівний та kolon — частина речення, складник періоду) — стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, а також інтонаційної і смислової увиразненості поетичного мовлення[1]. Ізоколон також використовується з метою емоційного забарвлення мови в художніх творів[2]. В ізоколоні спостерігаються ознаки ізосинтаксизму. Ізоколон часто використовується, навіть позасвідомо, у повсякденних розмовах[3].