Імператор Темму
Імператор Те́мму (яп. 天武天皇, てんむてんのう, тенму тенно; 631 (?) — 1 жовтня 686) — 40-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 20 березня 673 — 1 жовтня 686[1].
| Імператор Темму | |
|---|---|
| яп. 天武天皇 | |
 | |
| Ім'я при народженні | принц Оама |
| Народився | бл. 631 |
| Помер | 1 жовтня 686 |
| Поховання |
 |
| Країна | Японія |
| Національність | японець |
| Діяльність | правитель |
| Знання мов | японська |
| Учасник | Смута Дзінсін |
| Титул | імператор |
| Посада | імператор Японії |
| Термін | 673—686 роки |
| Попередник | Кобун |
| Наступник | Дзіто |
| Рід | Імператорський дім Японії |
| Батько | Імператор Дзьомей |
| Мати | Коґьоку |
| Брати, сестри | Hashihitod, Prince Furuhito-no-Ōed і Імператор Тендзі |
| У шлюбі з | імператориця Дзіто |
| Діти | 7 синів та 6 доньок |
Життєпис
Син імператора (тенно) Дзьомея та імператриці Коґьоку. Після смерті батька перебував під опікою матері. Після сходження на трон його старшого брата Тендзі був змушений вести сумирне життя, щоб не бути запідозреним у політичних амбіціях. Він оженився з доньках свого брата, а у 671 році відмовився від посади спадкового принца та перебрався до провінції Ямато, де оголосив про намір стати ченцем.
Після смерті у 672 році Тендзі та сходження на трон небожа Отомо (під ім'ям Кобун) Темму зібрав військо та вирішив боротися за владу. Ця війна отримала назву смута Дзінсін. Зрештою у 673 році Темму переміг Кобуна (останній наклав на себе руки) й став новим тенно (імператором).
У 673 році переносить столицю держави до Ямато, яка отримує назву Асука. У внутрішній політиці намагався наслідувати правила буддизму. Водночас намагався створити суто японський зразок буддизму. У 675 році заборонив вживання м'яса. Разом з тим сприяв посиленню позицій синтоїзму в країні. Окрім того, багато зробив для зміцнення імператорської влади, посунувши аристократів (роди Отомо й Сога) — його сини обіймали ключові державні посади.
Вагомим внеском Темму є впровадження для країни назви Ніппон, в напис якої входить ієрогліф зі значення сонце (зберігається дотепер).
У зовнішній політиці намагався послабити вплив Китаю — уклав союз з корейською державою Сілла та розірвав відносини з династією Тан.
Примітки
- Усі дати подані за європейським календарем.
Джерела та література
- 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Вся історія Імператорів Японії — монархічне генеалогічне дерево безперервної лінії. Серія «Історичні портрети»). — 東京: 学研, 2003.
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.