Імперський шолом

Від раніших типів відрізняється характерними фігурними виступами у лобовій частині, так званими «бровами». Цей елемент теж кельтського походження. Відоме лише два екземпляри цього типу: один зі зібрання нідерландського колекціонера Фрідріха Гутманна (Friedrich Gutmann), другий — з музею в Неймегені. Цей тип датується І ст. н. е.[1]

Цей підтип відносять до періоду середини І ст. н. е. — початку ІІ ст. Робінсон описує його як «типовий римський шолом середини І ст. н. е.» (хоча найтиповішим шоломом того часу слід визнати тип Колю), очевидно, він продовжував використовуватися аж до початку ІІ ст. Найліпше збережений екземпляр знайдено на Рейні, у Вайзенау — районі міста Майнц (експонується в музею Вормса). Фрагменти такого шолома знайдені також під час розкопок у сміттєвих ямах у Колчестері — їх датують періодом повстання Боудіки (61 р. н. е.).

Аналогічний попередньому типу, але відрізняється формою «брів» і більш скошеною потиличною пластиною. Найбільш збережений екземпляр знайдено на річці Лех поблизу Аугсбурга. Характерна скошена задня пластина трапляється у шоломів аж до ІІ і ІІІ ст. н. е.

Цей тип належить тому ж періоду, що «Галльський H», але матеріалом йому слугувало не залізо, а особливий мідяний сплав на зразок латуні (orichalcum). Один з екземплярів такого шолома був також знайдений на Рейні в Майнці. На ньому виявили напис: L. Lucretius Celeris. Legio I Adiutrix («Люцій Лукрецій Целеріс, Перший Допоміжний легіон»). Завдяки напису вдалося датувати знахідку: цей легіон дислокувався у Майнці у 71-86 р.р. н. е. Відоме три екземляри цього типу, всі вони мають сліди наявності кріплення шоломного гребеня, яке рідко трапляється на залізних шоломах. Це може вказувати на те, що латунні шоломи (на час поширення залізних) з тримачами гребенів були приналежністю командирів — здогадно, опціонів.

Італьський підтип D мав позолочене оздоблення, хоча й був, як вважається, масовим шоломом. Окрім того, знайдений один нащічник аналогічного стилю, і повністю збережений шолом («Імперський італьський E»), що очевидно, мав оздоблення схожого стилю, хоча більшу частину прикрас зняли, коли шолом став непотрібний. У сучасних роботах цей шолом часто описують як «центуріонівський», незважаючи на те, що гаки-тримачі гребеня розташовані так, як мали бути на шоломі простого солдата — попереду і позаду (гребінь солдатського шолома кріпився поздовжньо, центуріонівського — поперечно). З огляду на багатий декор навіть іноді стверджують, що цей шолом міг бути частиною екіпірування спеціальних підрозділів, таких як преторіанці. Найімовірніше за все, «Імперський італьський E» був зразком одиничного виробництва, зробленим на замовлення тих солдатів, які бажали мати більш ефектні головні убори. Тому цей тип має суцільні латунні перехресні ребра зверху, що забезпечують подвійне посилення захисту у вразливому місці на маківці. Заманливо припустити, що відмінне виконання шолома з погляду протидії дакійському фальксу надалі вплинуло на рішення піддати аналогічній переробці всі шоломи на дакійському театрі бойових дій.

Шолом з Хеврона («Імперський італьський G»). Музей Ізраїлю, Єрусалим

Екземпляр цього підтипу знайдений у Хевроні (Ізраїль) і належить, ймовірне, трофеям юдейських повстанців часів повстання Бар-Кохби. Це перший шолом, у якого посилювальні «постдакійські» ребра були питомою частиною конструкції.

Шолом цього підтипу знайдений у Нідермермтері — районі німецького міста Калькар, за що його ще зовуть «нідермермтерським» (Niedermörmter helmet). Його відносять періоду династії Антонінів або Северів — 180—235 р.р. Має посилювальні ребра, які зроблені одним цілим з шоломом (а не прикріплені, як на інших типах). У місці перетину ребер присутня шишочка.